ЗАДАЧІ


Формули для вирішення задач з географії 

Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%

Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність

Похил річки = падіння / довжина.
Падіння річки = висота витоку - висота гирла.
Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек)
Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість

Лісистість = кількість дерев / територія * 100%

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.
До 20м в товщах порід температура однакова.
Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.
Різниця між найвищою і найнижчою t повітря
називається амплітудою коливань t.

Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.
Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.

1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км
1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км
Екватор ≈ 40 тис. км

1 га = 10 000 м2 = 100 ар
1 а = 100 м² = 0,01 га

Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.
φ (фі) - географічна широта об’єкта
δ (дельта) – схилення Сонця
δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;
у день літнього сонцестояння +23º27'
у день зимового сонцестояння –23º27'

Всього 360º = 24 пояси
15º = годинний пояс = 1 година
1º = 4хв

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток
Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення

Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань
Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань

Густота населення = к-ть населення / площа
Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих
Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів
Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси= зайняті + безробітні



Розв'язок задач (демографічні задачі)

До вашої уваги розв'язки задач з демографії.  

1.       Обчисліть, якою стала кількість населення 100 млн. осіб  країни через рік, якщо показник руху населення в цьому році були такими: народжуваність - 35‰, смертність -18‰, еміграція - 3‰, імміграція - 1‰.
Відповідь.  Знаходимо  на скільки  збільшилося населення держави . Для цього додаємо показники народжуваності та  показники імміграції  35‰ + 1‰ = 36‰.  Знаходимо  на скільки  зменшилось  населення  держави . Для цього додаємо показники смертності та  показники  еміграції. -18‰ - 3‰ = 21‰. Знаходимо різницю між  збільшенням та зменшення населення.   36‰ - 21‰ = 15‰.  Обчислюємо кількість населення на кінець року                                       
 100 млн. - 1000‰,  а  х  -15‰, звідси х = 100 х 15 / 1000 = 101,5 млн. осіб.
     2.    Обчисліть коефіцієнт  народжуваності в країні М, якщо за рік смертність складала 12,7%₀, а середньорічна кількість населення – 4327 тис. чол.. за рік  природне зменшення населення в країні становить  13846 чол.
Відповідь. Щоб знайти коефіцієнт народження необхідно знайти природний приріст.                                                                                             
 Кпп = Кнар – Кс,
 Кпп = Пп/Кн х 1000 =  -13846/4327000 х 1000 = -3,2 ‰
Кнар = Кпп + Кс  = -3,2 +12,7 = 9,5‰
Коефіцієнт народжуваності в країні за рік складав 9,5%₀, тобто на кожну тисячу осіб населення в середньому за рік припадало близько 10 народжених.
3.    Визначте коефіцієнт смертності в місті А, якщо протягом року в ньому народилося 760 осіб, природний приріст 4,2‰, а середня кількість населення становить 53730 осіб.
Розв’язок. . Все населення  становить 53730  осіб, що становить 1000‰. 
 Звідти  53730 - 1000‰,
  х – 4,2‰. 
 Тоді х = 53730 х 4,2/ 1000 = 226.    
  Отже  населення збільшилося на 226 осіб.   Оскільки  народилося протягом року 760, населення збільшилося, то померлих є менше. 760 – 226 = 534 особи.   Коефіцієнт  смертності буде становити    53730 - 1000‰,                                                                                                           а  534 – х.
  х = 534 х 1000 /53730 = 9,94 ‰
Відповідь.  Коефіцієнт смертності становить 9,94‰.
     4.   Обчисліть середньорічну кількість населення країни С в наступному році, якщо в нинішньому році вона складала 10480 тис. чол., за рік народилося 112 тис.чол, смертність  складала 9,1%₀, а від’ємне сальдо міграцій  дорівнює 2832 чол.
Розв’язок. Кн₁ = Кн₀ + Пп +См, розрахуємо природний приріст  
Пп = Нар – С;
  Кс = С/Кн₀ х 1000, 
  звідси   С = Кн₀ х Кс /1000 = 10480000 х 9,1 / 1000 = 95368 чол.
Тоді     Пп = Нар – С = 112000 – 95368 = 16632 чол.
  Кн₁ = 10480000 + 16632 – 2832 =10493800 чол.
      Відповідь. Кількість населення у наступному році складає  104938000 чол.
5.  У місті проживає 346 тис.чол., з них у працездатному  віці – 200 тис. чол..  З осіб  працездатного віку 2,5% складають  не працюючі  пенсіонери. На підприємствах і в організаціях міста зайнято 2640 підлітків у віці до 16 років і 10720 осіб  пенсійного віку. Відомо, що в місті проживає 2840 іногородніх громадян і 3290 жителів міста працюють за його межами. Визначте величину трудових ресурсів.
Розв’язок.     
1) Обчислимо кількість непрацюючих інвалідів і пільгових  пенсіонерів   Чні =НІ / КН ₁₆ ₋₆₀ х 100%,
звідти  НІ = КН ₁₆ ₋₆₀/100 х Чн = 200000/100 х2,5 = 5000 чол. – непрацюючі інваліди.
Ч нпп = НПП / КН ₁₆ ₋₆₀  х 100%, тоді  НПП = КН ₁₆ ₋₆₀/100 х7,4 =  148000 чол.-  пільгові пенсіонери.
2) Обчислимо  величину  трудових ресурсів:
ТР =( КН ₁₆ ₋ ₆₀ -НІ – НПП) +П‹₁₆ +П›₆₀+СМ = (200000 – 500 – 14800) +2640 +10720 + (2840 – 3290) = 197610 чол.
Відповідь.  Трудові ресурси міста складають 197610 чол.
6.  Кількість економічно активного населення в країні А в листопаді 2010 року складала 72,8 млн. чол., кількість зайнятих – 65 млн. чол., а загальна кількість населення – 144,9 млн. чол. Обчисліть   і проаналізуйте  рівні зайнятості й безробіття , коефіцієнт економічної активності населення.
Розв’язок.
 К ₁ = Зан/ ЕАН х 100% = 65/72,8 х100% = 89, 2% - коефіцієнт зайнятості.
 К ₂ = 100% -  К ₁ = 100% - 89,2% = 10,8% - коефіцієнт безробіття.
К₃ =ЕАН/КН  х 100% = 72,8/144,9 х100% = 50% - коефіцієнт економічно активного населення.
7.  Обчислити величину річного природного приросту населення, якщо на початку року в країні проживало 6 млн. чол.., а міграційне зменшення населення  складало 400 тис. чол.
Розв’язок. Знаючи, що кількість  проживаючих на кінець року  становить сумі  кількості  проживаючих на початку року  та природному приросту за рік та сальдо міграцій.
 К₁ = К₀ +Пп + См,
 одержуємо  Пп = К₁ - К₀ - См ,
 тоді Пп = 7000 – 6000 – (-400) = 1000 =400 = 1400 тис. чол..
Відповідь. Природний приріст за рік складав 1400 тис. чол.
8.    Обчисліть  величину  річного абсолютного  приросту населення, якщо  за рік народжуваність склала 600 чол., смертність – 800 чол., сальдо міграцій – 700 чол.
Розв’язок. Δ = Пп + См = (Н-С)+ См =  600 - 800 +700 = 500 чол.
Відповідь.  Річний  абсолютний  приріст кількості населення складав 500 чол., тобто кількість жителів збільшиться  на 500 осіб.
9.    У Чехії в 2006 р. народилося 92 тис. осіб, а померло 112 тис. Визначити коефіцієнт природного приросту населення в країні, якщо загальна чисельність населення на початок року становила 10,2 млн. осіб.
Розв’язок. Населення за рік скоротилось на 20 тис  (112-92=20); 
маємо: 
10,2 млн ----- 100; 
20 тис ------Х%; 
Х=20 000 х 100: 10200000 = 0,19%(від"ємний показник) = -1,9‰; 
Відповідь: -1,9 ‰.
10.На початку року в місті N проживало 400 тис. осіб. Протягом року рівень народжуваності складав 11‰, рівень смертності - 14‰. За рік виїхало з міста 12 тис. осіб, приїхало на постійне проживання 6 тис. осіб. Якою стала чисельність населення міста  наприкінці року.
Розв'язок. Знаходимо різницю між  збільшенням (народжуваністю) та зменшення населення (смертністю).   11‰ - 14‰ = -3‰.
Знаходимо кількість населення
400000 - 1000‰
х - 3‰,  х=1200 осіб.      400000 - 1200= 398800 осіб.
Знаходимо сальдо міграцій (різницю між тими хто виїхав ти тими хто вїхав в місто)
6000 -1200 = -6000 осіб.
Чисельність населення на кінець року  становить 398800-6000= 392800осіб.
Відповідь. Чисельність населення на кінець року становить 392800 осіб.



Форма і розміри землі


1. В якому місці земної кулі компас, буде синім кінцем стрілки показувати на південь, а червоним – на північ?
Відповідь. Компас показує синьою стрілкою не на географічний, а на північний магнітний полюс Землі. Помістивши компас між ними, ми побачимо, що синя стрілка його показує на південь. Магнітні полюси Землі не знаходяться в постійному місці, а поступово «Рухаються». Оскільки зараз північний магнітний полюс має координати 79° пн. ш. і 73°з. д., визначаємо, що ця точка знаходиться на південному узбережжі острова Свердлуп Канадського архіпелагу. На північному узбережжі цього острова компас буде показувати синім кінцем стрілки точно на південь.

2.
Яка з відстаней у градусній мірі більша: від екватора до південного полярного кола, чи від Північного полюса до Північного тропіка?

Відповідь. Відстані однакові. Відстань від екватора до південного полярного кола складає 66,5° (0° - 66,5°), так само відстань від Північного полюса до Північного тропіка складає 66,5° (90° - 23,5°).
3.      
Визначте положення Сонця 22 червня і 22 грудня та тривалість дня 21 березня і 23 вересня в пункті, що розташований на 23°30' пн. ш.

Відповідь. Пункт з координатами 22°30' пн.ш знаходиться на Північному тропіку. Для цього пункту:

22 червня опівдні сонце буде знаходитися в зеніті (90°).

22 грудня – опівдні диск Сонця буде знаходитися під кутом 43°

(90° - 23°30' - 23°30' =43°).

21 березня та 23 вересня – день буде дорівнювати ночі.
4.       Визначте найбільший кут падіння сонячних променів у місті Києві (50°30' пн.. ш):  а) 21 березня, б) 22 червня, в) 22 грудня.
Відповідь. Висоту  сонячного диску над горизонтом вираховують за формулою:                               h =90 –ϕ,  де ϕ- географічна широта  
21 березня Сонце в зеніті над екватором.  Кут падіння сонячних променів на широті Києва  складатиме:  Н=90° - 50°30' + 0°= 39°30',  
а 22 грудня Сонце в зеніті над південним  тропіком, тому кут падіння  сонячних променів на широті Києва  складатиме  відповідно 14.  Н= 90° - 50°30' -23°30'=17°,  
22 червня Сонце в зеніті над північним тропіком, тому кут падіння  сонячних променів на широті Києва  складатиме:  Н= 90° - 50°30' + 23°30' = 64°
5.       Проводячи спостереження, науково-дослідницьке  судно  продовж доби  23 вересня знаходиться  у тій  точці  Атлантичного океану, де висота Полярної зорі над горизонтом становила 40°, а місцевий час відставав  від всесвітнього часу рівно на годину.          
 Визначте                         
а) географічні координати судна;                                                                                                   
 б) о котрій  годині за всесвітнім часом  спостерігали  схід  сонця 23 вересня;                          в) максимальну  висоту сонця  над горизонтом  цього дня  у даній точці  океану.
Відповідь. Висота Полярної зорі над горизонтом дорівнює географічній широті, різниця у часі дозволяє  визначити географічну довготу. 23 вересня – це  день  осіннього рівнодення. Сонце  сходить  о 06.00 за місцевим часом, який за умовами задачі на 1 годину відстає від  всесвітнього часу.  Для 23 вересня, коли сонце на екваторі опівдні знаходиться  у зеніті,  полуденна висота сонця (h)  визначається за формулою:   h =90 –ϕ,  де ϕ- географічна широта.
Звідси:                                                                                                                                                  а)географічні  координати судна - 40°пн.ш, і 15° зх.д;                                                                      
б) на судні схід сонця 23 вересня спостерігали о 07.00 за всесвітнім часом;                                      в)максимальна висота сонця  над горизонтом  цього дня у даній точці океану - 50°.
6.       Визначте час сходу, заходу сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут сходу сонця становив 120°. 
Кутова швидкість осьового обертання Землі дорівнює 15° за годину, така ж швидкість видимого руху сонця на небосхилі.
Горизонтальний кут (тобто, азимут) сходу сонця дорівнює 120°.
 Азимут – це кут між напрямом на північ (там сонце перебуває під горизонтом у полуніч) та напрямом на світило.
 Сонце від полуночі пройшло під горизонтом 120°; тобто, цей шлях воно подолало за 8 годин (120°:15°).
Точка заходу лежить симетрично щодо точки сходу, тобто, горизонтальний кут заходу сонця становить 240° (360° – 120°). У часі це буде: 240° : 15° = 16 годин.
Залишається вирахувати тривалість дня: 16 год. – 8 год. = 8 год.
Або ж можна розмірковувати так: якщо від полуночі до сходу сонця пройшло 8 годин, то й від заходу до полуночі також буде 8 годин. Тобто, сонце зайшло за горизонт о 16 годині 
(24 год. – 8 год.).
Відповідь: сонце зійшло о 8 годині ранку, зайшло щ 16 годині, день тривав 8 годин

7.       Визначте координати пункту А,який знаходиться на однаковій відстані від північного полюса та екватора,а його місцевий час на 6 год. 40 хв. менше ніж у Парижі.
Розв'язання:
Широта екватора = 0 гр.
Широта Північного полюса = 90 гр. пн. ш.
Широта пункту А = 45 гр. пн. ш.
6 год 40 хв = 400 хв 
Різниця у 400/4=100 гр.
Час менше, тому на захід від Парижа
Париж на довготі 2 гр. сх. д.
Довгота пункту А = 2 гр. сх. д. - 100 гр. = 98 гр. зх. д.
Відповідь. Координати пункту А: 45 гр. пн. ш.; 98 гр. зх. Д.

Фізичні процеси в літосфері1.       Визначте температуру повітря у шахті завглибшки 1200 метрів, якщо  температура на поверхні складає 0°С.
 У верхніх  шарах  земної кори температура підвищується в середньому на 3°С з опусканням на 100 метрів глибини.  t =1200м :100м х 3°С,    
 t =36°С     
Температура в шахті  складає 36 °С.  
                                                                                              2.      Якою буде температура  повітря у шахті глибиною  1400 метрів влітку при температурі повітря на поверхні  +25°С і взимку при температурі -25°С?
 У верхніх  шарах  земної кори температура підвищується в середньому на 3°С з опусканням на 100 метрів глибини. 
Знаходимо зміну температур  1400м : 100м х 3°С = +42°С. 
Влітку  температура :  t = + 25°С + 42°С =+ 67°С, 
вираховуємо температуру взимку  t=  25°С + 42°С = +17°С
3.       Через скільки часу Перська  затока перетвориться на озеро, якщо  Аравійська літосферна плита рухається в північно-східному напрямку із швидкістю 6,8 см/рік, а ширина Ормудської  протоки становить   60 км?
 Визначаємо час, за який літосферні плити з’єднаються:   
 t= 60 км : 6,8 см/рік ;      
 t =60 км : 0, 000068 км/рік = 882353 роки.
4.     При швидкості вітру 20м/с бархан  рухається із швидкістю 400 м/рік. На яку відстань  просунувся бархан за 5 років, якщо середня  швидкість вітру була 12 м/с?
 При швидкості вітру 20 м/с бархан просувається на 400 метрів, відповідно при швидкості 12м/с бархан просунеться на 240 метрів, а за останні 5 років  на 1200 метрів.5.      Обчисліть висоту одного з найбільших барханів Західної Сахари, якщо відомо, що крутість його підвітряного схилу становить 30 градуcів, а довжина 200м?

Тут потрібно згадати геометрію.
Малюємо трикутник. Він прямокутний. Зліва внизу прямий кут. Перпендикуляр до поверхні - це і буде висота h. Гіпотенуза - це довжина l. Кут між схилом і поверхнею - крутість його підвітряного схилу.Знаходимо висоту бархану через синус кута.
 sin A = h / l
=> h= l  х  sin A = 200 х  sin 30 градусів = 100 (м).
Відповідь: 100 м.

 6.     Розкопавши  давню стоянку  людей на висоті 212 м, археологи  знайшли рибальський човен, припнутий до землі. Вчені – геологи встановили, що літосферна плита в даному місці піднімається із швидкістю 0,6 см/ рік. Визначте, коли на місці пагорба була водойма.
 Визначимо, що за останні  100 років літосферна плита піднімається  на 6 метрів          (0,6 см/рік = 0,006 м/рік). Відповідно на 21,2 метра плита піднялась за 3533 роки                             (21,2м : 0,006м/рік=3533 роки).
7.      Будувати дамби у Нідерландах почали у Х – ХІ століттях. У зв’язку з подальшим опусканням земної  кори їх надбудовували. Так, у період з 1100р по 1430 висоту однієї з дамб прийшлося збільшити майже на 2 метри. 
Визначте: 
а) швидкість опускання узбережжя Нідерландів (у мм/рік); 
б) на скільки метрів прийшлося надбудовувати цю дамбу у період  з 1100 р по 2000 р.
 За 330 років (1430 – 1100) висоту збільшили на 2 м, що дорівнює 2000мм. Значить, швидкість опускання  узбережжя становить: 2000 :330 = 6 мм/рік. 
Склавши пропорцію (330 -2;  900 – х) або помноживши швидкість опускання  на 900 років (2000-1100), знаходимо висоту надбудови  дамби.
  
 а) швидкість опускання узбережжя Нідерландів – 6 мм/рік;   
б) надбудувати цю дамбу у період з 1100 по 2000р  доведеться   5,4 – 5,5 м.

Фізичні процеси в атмосфері1.       Визначте, наскільки атмосферний тиск найвищої точки  рівнинної частини України більший за тиск  на вершині  найвищої   точки України (за умови нормального атмосферного тиску)
 Нормальний атмосферний тиск на рівні моря складає 760 мм. рт. ст. 
Визначимо нормальний атмосферний тиск для найвищої точки рівнинної частини України (г. Берда, 515м): 760 мм.рт.ст  - (515 м: 10 мм.рт.ст) = 708,5 мм.рт. ст. 
Визначаємо  нормальний  атмосферний тиск для найвищої  точки України  (г. Говерла):
 760 мм.рт.ст. – (2061: 10 мм.рт.ст)= 553,9 мм.рт.ст. 
Знаходимо різницю в тиску  на вершинах гір 
 (708,5мм.рт.ст – 553,9 мм.рт.ст) = 154 мм.рт.ст. 

Розв'язання:
Висота Говерли - 2061 м. Тобто ми спостерігаємо 2061 м - 183 м = 1878 м
На кожні 100 м тиск зменшується на 10 мм рт. ст.
Тиск становив 720 мм рт. ст., тепер 720 мм рт. ст. - 187,8 мм рт. ст. = 532,2 мм рт. ст.
3.       Від потужного льодяного поля в Антарктиді  відокремився  столоподібний айсберг. Вирахуйте атмосферний тиск на вершині айсберга, якщо на льодяному полі  завтовшки 1800м він складав           540 мм. рт. ст.
 Густина льоду і води не одинакові і співвідносяться як 900 до 1000, тобто, попавши у воду, 9/10 айсберга буде знаходитися у підводному положенні, а 1/10 – над поверхнею води. 
Визначимо, наскільки зменшиться висота поверхні льоду: 
1800м  х 0,9 = 1620 м. 
Тиск на поверхні айсберга буде складати: 
540 мм. рт. ст +1620м :100м х 10 мм.рт. ст.=  540 мм.рт.ст +162 мм.рт.ст. = 702 мм.рт.ст.
Для визначення швидкості вітру треба здійснити такі розрахунки:
б) визначити, як змінюється атмосферний тиск на кожні 100 км (одиниця виміру, прийнята в метеорології):
в) щоб дізнатися швидкість вітру, одержану величину треба помножити на коефіцієнт 3.
5.      Зафіксувавши показники атмосферного тиску  біля підніжжя гори (540 мм. рт. ст.), група  альпіністів піднялась  на її вершину, де барометр показав 225мм.рт.ст. Визначте абсолютну і відносну  висоту  гори.
  Абсолютну висоту визначаємо як різницю нормального тиску і тиску на вершині гори, помноженому на коефіцієнт 10.
Абс. = 760 мм.рт.ст – 225 мм.рт.ст х 10 = 5350 м.
Відносну висоту визначаємо як різницю тисків біля підніжжя і на вершині гори, помножену на коефіцієнт  10.
Відн. = 540мм.рт.ст- 225мм.рт.ст х 10 = 3150 м
6.       Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при температурі +27°С  і піднявся на висоту 6500 м.
  Визначимо температуру повітря на висоті 6500м: 
27°С – (6500 : 1000м х6°С) =  27°С - 39°С =  -12°С.
7.       Узимку насичена вологою над Адріатичним морем повітряна маса, яка має  температуру +10°С, рухається на схід і, подолавши гірський  хребет Ловчен (1750м), опускається  у долини Чорногорії, що лежить на висотах 250 – 150 метрів над рівнем моря. Визначте, яку температуру матиме ця повітряна маса у долинах , ураховуючи, що при підйомі насиченого вологою повітря температурний  градієнт дорівнює 0,6°С на 100 м, а при опусканні  повітря будь якої вологості він складає 1°С на 100 м. Яке явище можна  проілюструвати за допомогою цієї задачі?
 За наведеним температурним  градієнтом для насиченої вологою  повітряної маси,  яка піднімається, можна  визначити, що на вершині хребта Ловчен її температура складе: 
За іншим  температурним градієнтом визначимо температуру повітряної маси, що опускалася з вершини хребта Ловчен у долини Чорногорі
.
  - 0,5°С + (1750м -150м) х 1°/100м = -0,5° +15° = +15,5°С.
Таким чином, температура у долинах складає +14,5°С та +15,5°С, тобто  вона стала  помітно  вищою, ніж початкова температура  повітряної маси над Адріатичним морем. 
За допомогою цієї задачі  можна проілюструвати утворення фенів у гірській місцевості.
Визначаємо, на яку висоту необхідно опуститися літаку. Оскільки висота аеропорту над рівнем моря 300 м, то фактична висота, яку долатиме літак, становить: 7 500м – 300м = 7 200м. Знаючи значення вертикального температурного градієнта та температурного ступеня (6° на кілометр), визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря: 
 7 200 : 1 000  х  6 = 43,2° С.  
З опусканням температура підвищується, отже: 
   - 20° + 43,2 ° = +23,2 °С
 Відповідь. Температура в аеропорту  буде +23,2 °С.
9.        Абсолютна висота гори становить 2500 м., а атмосферний тиск на її вершині - 650 мм. рт. ст. В гірській долині, де бере початок річка, тиск становить 740 мм. рт. ст., а температура повітря +16,40 С. Визначити абсолютну висоту урізу озера, куди впадає річка, якщо відомо, що там температура повітря становить +200 С.  
Розв’язок
1. Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і гірській долині:
740 мм
100 м
90 мм
3. Визначаємо абсолютну висоту гірської долини, звідки бере початок річка:
900 м
4. Знаходимо різницю у температурах між гірською долиною і урізом озера:                                   20°С - 16,4 0 = 3,6 0
100 м
100 м
6. Визначаємо абсолютну висоту урізу озера, куди впадає річка:
600 м
1000 м
10.   При температурі повітря -5 °С відносна вологість повітря становить 45 %. За якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться?
Розв’язок
Е-максимальна пружність.
За таблицею максимальної пружності водяної пари за мінусових температур ми знаходимо, що Е=4,2мб. Підставляємо дані в рівняння.
Звідси е=1,89мб. Це фактична пружність водяної пари – тобто це тиск водяної пари, що міститься у повітрі. В задачі питається, за якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться. Виходячи з рівняння, то припустимо, що е= const (тому що е-це і є абсолютна вологість повітря, тільки виражена як її тиск, в мб), значить має змінитися Е, тоді відносна вологість збільшиться. По таблиці бачимо, що це має бути температура -5,3°С і нижче.
11.   Визначте, за який час температура ненасиченого водяною парою повітря, що піднімається зі швидкістю 2,5 м/с, знизиться на 3,6*С.
Розв'язання
Відомо, що при адіабатичному підйомі сухого або ненасиченого повітря температура на кожні 100 м підйому падає майже на один градус, а при адіабатичному опусканні на 100 м температура зростає на це ж значення. Цей розмір називається сухоадіабатичним градієнтом.
Знаходимо висоту, на яку піднялося повітря:
3,6°=х; х=360м.
H = vt, де H-висота, v-швидкість підйому повітря; t= H/v=360м/2,5м за секунду=144 секунди=2хв 24 сек.
12.   Вирахуйте висоту рівня конденсації повітря, що піднімається, якщо біля поверхні землі температура цього повітря була +10*С, а абсолютна вологість - 4,8 г/м куб.
Розв'язання
Хочу признатися, задачі подібного типу важкі, якщо їх розв'язувати без попередньої підготовки. Але я спробую Вам пояснити, для цього мені потрібні будуть декілька книжок фізики. В таблиці «Густина і тиск насиченої водяної пари за температури від 0 до 30°» ми знаходимо показники напроти 10°С. Відносна вологість повітря залежить від температури. Нехай абсолютна вологість повітря за 10°С дорівнює 4,8 г/м3. Оскільки густина насиченої пари ?н за цієї температури дорівнює 9,4 г/м3, то відносна вологість становить:
де r- це відносна вологість, е- фактична пружність водяної пари, Е-максимальна пружність.
е= 6,2мб.

1.        Довжина річки становить 1574 км, висота витоку її 648 метрів. В результаті катастрофічного землетрусу, місцевість в районі гирла ріки понизиться на 124 м 48 см. Вичисліть, наскільки змінився нахил ріки.
 Обчислимо нахил річки до землетрусу за формулою Н = П: Д, де Н – нахил,               
  П – падіння, а Д – довжина ріки. 
Падіння річки буде складати  П = 648 – 0 = 648м.                                                                      Підставимо  відомі дані у формулу:   
Н = 648м : 1574 км = 0, 648км : 1574 км =0, 000412.   
Обчислимо  нахил ріки після землетрусу за тією ж формулою , причому падіння  землетрусу  за тією ж формулою, причому падіння  ріки буде складати 
П = 648 – (-124,48) = 772, 48м.                                                           
 Н = 772,48м : 1574км = 0, 77248 : 1574 = 0, 000491. 
Визначимо наскільки змінився  нахил річки: 
0, 000491 – 0, 000412 =  0, 000079  
2.       Середньорічна кількість опадів певної території становить 745 мм/рік, коефіцієнт зволоження – 1,15. Внаслідок  вирубки лісу випаровуваність з цієї території збільшилась на 50%. Обчисліть новий коефіцієнт  зволоження.
  Вирахуємо випаровуваність території  за формулою  коефіцієнту зволоження             
  k = Опади : Випаровуваність:
Випаровуваність = 745мм/рік : 1,15  = 648 мм/ рік.
 Випаровуваність внаслідок  вирубки лісів становить: 
 648 мм/рік +1/2 х648= 972 мм/рік.                                                          
 Відповідно новий коефіцієнт  зволоження  буде станови: k =745 мм/рік : 972 мм/рік = 0,77 

Годинні пояси землі.1.      Який час  у Нью-Йорку (75°зх.д), якщо у Києві 15 година?
 Знаходимо різницю  в часі між Києвом та Нью-Йорком, яка складатиме:  (75° +30°): 15 = 7 годин.  
Оскільки Нью-Йорк розташований на захід  від Києва то визначимо  різницю в часі   
У Нью-Йорку 8 година ранку.
2.      О 23 годині 45 хвилин 5 березня літак перетинає  меридіан 180°, рухаючись на схід і через півгодини приземляється. Який місцевий час і дата у точці приземлення.
 Меридіан 180° називається  лінією  зміни дат. На ньому  починається початок нової доби. Перетинаючи  його із сходу на захід, «губиться»  одна доба, перетинаючи його  із заходу на схід, «повертаємось  у часі» в день вчорашній.  
Відносно умов задачі, вирахуємо  час  у місці приземлення літака: 
23год 45 хв  +30 хв =  0 год 15 хв. 
Дата  «вчорашня» - 5 березня.
3.       З якою швидкістю повинен рухатися літак, щоб вилетівши з Магадана (60°пн.ш.,150сх.д.), приземлитись у Санкт – Петербурзі (60°пн.ш, 30°сх.д) о тій же годині місцевого часу, при умові, що рухатись він буде по паралелі.
  Визначаємо відстань  між двома містами, знаючи, що 1° паралелі 60° складає 55,5 км. 
 S = 55,5 км х (150°сх.д - 30°сх.д) = 55,5 км х 120 ° = 6660 км.
 Визначимо  кількість годин за які  літак  повинен подолати цю відстань
 (150°сх.д - 30°сх.д):15 = 8 год.  
За формулою V = S /t,  
6660 км / 8 год = 832, 5 км/год.
4.       Полудень в точці М настає на 6 годин 20 хвилин пізніше, ніж у точці N. Визначте відстань між цими точками на карті масштабу 1:10 000 000, якщо вони знаходяться на паралелі 600 пд.ш. (довжина дуга 10 паралелі становить 55,8 км).
4 хв = 1 градус
260 хв = х градусів
х= 260 х 1/ 4 = 65 градусів
1 градус дуги = 55,8 км
65 градусів = 55,8  х 65 = 3627 км
1: 10 000 000 = в 1 см 100 км
Отже, на карті 3627 км зображено як 36,27 см.
1.        Визначте масштаб карти, якщо відомі географічні координати двох міст (м. Київ 50°пн.ш. 30°сх.д  та м. Одеса 46° пн.ш.  30°сх.д.) та відстань на карті між ними становить 40 см.
Якщо об’єкти знаходяться приблизно на одній довготі, то фактичну відстань між ними можна визначити за довжиною дуги меридіана, тобто за різницею широт:
111 км
444 км
1 см
: масштаб карти 1: 1 100 000 
2.       Визначте площу  території  ЗУНР (станом на листопад 1918 року), якщо на карті  масштабу  1 : 7500000 її територія нагадує коло діаметром 4 см.
  Довжина в 1 см на карті масштабу 1 : 7500000 відповідає  відстань в 75 км на місцевості. Звідси визначаємо  діаметр території: 75 км х 4см = 300 км.                                                                                        
  Радіус кола  буде дорівнювати  R =D/2 = 300км : 2 =150 км. 
 За формулою площі кола визначаємо  площу  території:
  
3.      Довжина альтернативної дороги вздовж автобану Одеса – Київ складає  9,4 см на карті  масштабу 1:5000000. Проїзна частина має  складати 9 м.  Визначте площу  землі, яку  займе дорога, враховуючи, що вздовж  неї виділяють обочину по 3 м з обох сторін.
 Довжина  в 1 см на карті масштабу 1: 5000000 відповідає  відстань  в 50 км на місцевості. Загальна  довжина дороги становить  50 км х 9,4 см = 470 км. 
Відповідно площа  землі, яку займе ця дорога, буде складати 
  
4.       На карті масштабу 1: 10000 річка має довжину 47,3 см і наступні позначення: швидкість течії – 0,4 м/с, ширину – 6 м і глибину 0,7м. визначте кількість води, яку несе річка за добу.
. Довжина  в 1 см на карті масштабу 1 : 10000 відповідає в 100 м на місцевості. Загальна довжина річки буде становити 100м х 47,3 см =4730м. 
Оскільки  глибина рік збільшується  поступово, приймається, що вказана глибина проходить не по всій ділянці поперечного перерізу ріки, а тільки по його половині. Його переріз має форму трапеції з основами  6 м і 3 м,  1 висотою 0,7 метри.  Визначимо площу  поперечного перерізу ріки за формулою площі трапеції . 
, який проходив би через  переріз ріки за 1 секунду.  
Обчислимо  об’єм  води при  швидкості її 0,4 м/с.  
 За добу ріка несе:  V=1,26 м³/с  х 60с х 60 хв х 24 год =   108864 м³
5.      Яка з річок несе більше  води і на скільки: річка А, що на карті масштабу 1: 5000 має довжину   55см, ширину 4 мм, швидкість течії 1,2 м/с і глибину 1 м; чи річка Б, що на карті масштабу 1 :10000 має довжину 27 см, ширину 2,5 мм, швидкість течії 0,9 м/с і глибину      1,5 м?
  Довжина  в 1 см на карті масштабу 1 : 5000 відповідає відстань  в 50 м на місцевості, а 1 мм відповідає  - 5 м. Ширина     річки А становить 5м х4 мм =20 м.  Довжина  в 1 см на карті масштабу 1 : 10000 відповідає  відстань  в 100м  на місцевості, а 1 мм відповідно – 10 м. 
Ширина річки Б становить  10м х 2,5мм =  25 м. 
 Обчислимо об’єм води в річці А за 1 с:  V₁= S   х  h  = 20м +10м / 2 х 1м х 1,2 м/с = 18 м³/с.                                                                                
Обчислимо  об’єм води в  річці Б.   V₂= S   х  h  = 25м +12,5м / 2 х 1,5м х 0,9 м/с = 25,31м³/с.                                                                                                        
 V= V₂- V₁= 25,31 м³/с - 18 м³/с.= 7,31 м³/с.                                                       
м³/с.
6.        Вздовж дороги, що на карті масштабу 1:50000 має довжину 85 см, планується висадити саджанці дерев через 10 м одне від одного, за виключенням 12% довжини, які займають виїмки та 13%, що займають насипи. Скільки дерев треба висадити?
Знайдемо довжину дороги на місцевості:
1 см
42500 м
85000 м
21250 м
63750 м
 63750 : 10 = 6375 (шт.) - потрібно саджанців.  
Відповідь. 6375 шт. дерев
7.      На карті відстань між паралеллю 54° і паралеллю 56° складає 8,9 см. Визначте масштаб карти.
Розв’язок. 
У чисельному масштабі: 22 240 000 / 8.9=2 498 876.4 або 2 500 000


Географічні  та прямокутні координати1.       Мандрівник  перемістився від початкового меридіану по екватору в бік Африки на 555км, потім від екватора по меридіану в сторону тропіка Рака на величину в два рази  більшу. Визначте  географічні координати пункту, де він зупинився.
 Довжина екватора дорівнює 111км початкового меридіану. Це означає, що мандрівник перемістився на 5° (555км: 111км) на схід від екватора. Тропік Рака знаходиться  в північній півкулі. Перемістившись  від екватора на 10° (555км х 2:111км) на північ, мандрівник  опиниться в точці з координатами: 10° пн.ш.,    5° сх.д.
2.       На якій відстані  від а) екватора та б)  осьового меридіана знаходиться точка з прямокутними  координатами: х= 6050520;             у = 4290155?
 Відстань від екватора на топографічних картах визначаються координатою  Х. Останні три цифри  координати означають  відстань в метрах, чотири або п’ять цифр, що стоять попереду, відстань в кілометрах від лінії екватора. У даному випадку відстань від екватора до точки, що визначається, становить 6050 км 520 метрів. Відстань від осьового меридіана на топографічних картах  визначають за координатою  У. Перша одна або дві  цифри в цій  координаті  означають номер зони, в якій знаходиться точка, шість наступних цифр – відстань  від осьового меридіану в системі приведених координат. Приведеними називаються прямокутні координати, де значення  координати У  віднесені на захід рівно на 500 км з метою  уникнення  від’ємних значень  координат. Таким чином координата У точки, що наведена у прикладі, знаходиться у четвертій зоні на захід від осьового меридіана на 209,845 км (500 км – 290, 155км)
3.       Визначте, яка з точок  лежить найближче до полюса, а яка до  гринвіцького меридіану: А (х=5865799; у=4500041), В (х=3211986, у=4324980), С (х=4900999, у=4425000).  
Відповідь обґрунтуйте.
  Відстань від точки до екватора визначається за координатою  Х.  Найближче наближена  до полюса та із точок, яка найбільш віддалена від екватора, тобто з найбільшим числом у координаті Х це точка А . Відстань  від Гринвіцького меридіана до точки визначається  за координатою У. Всі точки у наведеному   прикладі  знаходяться в четвертій зоні, отже найбільш  наближеною до початкового меридіана буде  точка В, як така, що найзахідніша в цій зоні (500 км – 324км980м = 175км 020м). 




http://mandrivnikl.blogspot.com/




Плани характеристик
План характеристики географічного положення океану
1. Межі океану.
2. Положення океану щодо екватора і найбільша його протяжність із півночі на південь; в яких географічних поясах і півкулях розташований.
3. Найбільш окраїнні і внутрішні моря та затоки, характер морських течій (теплі, холодні) океану.
4. Материки, які омиває океан.
5. Найважливіші шляхи сполучення через океан між окремими материками і країнами.

План вивчення материка
1. Географічне положення.
2. Дослідження і освоєння.
3. Рельєф, корисні копалини і закономірності їх розміщення.
4. Клімат (пояси і типи клімату).
5. Води суходолу.
6. Ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ.
7. Природні комплекси: зони і країни.
8. Природні ресурси, природоохоронні території.
9. Населення і господарство.
10. Головні держави.

План характеристики географічного положення материка
1. Розташування материка щодо екватора, найбільша його протяжність із півночі на південь.
2. Півкулі й географічні пояси, в яких лежить материк.
3. Протяжність материка із заходу на схід.
4. Океани та моря, морські течії, що омивають материк.
5. Інші найближчі материки і шляхи сполучення з ними.

План характеристики річки
1. Назва річки, її походження.
2. Басейн океану, до якого належить річка.
3. Місце витоку і гирла, напрямок течії.
4. Особливості будови річкової долини у верхній, середній та нижній течії; наявність порогів, водоспадів.
5. Основні притоки річки.
6. Географічні пояси, що їх перетинає річка.
7. Види живлення річки.
8. Особливості водного режиму.
9. Господарське використання річки.
10. Проблеми господарського використання і заходи, що вживаються для збереження вод річки.

План характеристики природної зони
1. Географічне положення зони.
2. Особливості рельєфу території.
3. Кліматичні умови (температури найбільш теплого і холодного місяців, кількість і режим випадання опадів, коефіцієнт зволоження).
4. Ґрунтовий покрив.
5. Рослинність.
6. Тваринний світ.
7. Зміна природної зони людиною. Природоохоронні території.

План характеристики природної країни
1. Географічне положення.
2. Особливості будови земної кори та рельєфу поверхні.
3. Кліматичні умови (кліматичний пояс та типи клімату).
4. Внутрішні води (озерно-річкова сітка, водний режим, болота, льодовики).
5. Природні зони (ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ).
6. Внутрішні відмінності.
7. Природні ресурси.
8. Сучасний стан природних комплексів. Природоохоронні території.



План характеристики клімату
1. Географічне положення .
2. Тип клімату(кліматичний пояс і область)
3. Кліматотвірні чинники.
4. Середні температури січня і липня, температурні максимуми і мінімуми.
5. Кількість опадів їх розподіл протягом року.
6. Переважаючі вітри.
План характеристики кліматограм
1. Розташування (материк, його частина)
2. Річний хід температур
3. Кількість опадів. Розподіл опадів протягом року.
4. Характерний тип клімату.

План характеристики країни.
1. Географічне положення, кордони, сусіди та їх столиці.
2. Особливості рельєфу (загальний характер поверхні, корисні копалини).
3. Кліматичні умови (кліматичні пояси, середні температури січня і липня, річна кількість опадів).
4. Внутрішні води (великі річки, озера, водосховища …)
5. Природні зони і їх особливості (грунти, рослинний та тваринний світ)
6. Населення (основні раси, народи)
7. Господарська діяльність
8. Зовнішньо-економічні зв’язки.


План характеристики моря
1. Географічне положення
2. До басейну якого океану відноситься.
3. Які частини і якого материка омиває.
4. Внутрішнє чи окраїне
5. Обриси берегової лінії . Острови та півострови.
6. Найбільші та пересічні глибини.
7. Властивості вод (температура та солоність)
8. Органічний світ
9. Промислове значення.
10. Екологічні проблеми.



План характеристики океану.
1. Географічне положення.
2. Площа та місце серед інших океанів Землі.
3. Особливості дна океану.
4. Пересічні та найбільші глибини.
5. Океанічні течії.
6. Органічний світ
7. Транспортні та морські шляхи.
8. Екологічні проблеми.

План характеристика озера
1. Географічне положення.
2. Тип улоговини за походженням.
3. Найбільші глибини.
4. Солоність
5. Стічне чи безстічне.
6. Обриси берегів.

План характеристики погоди
1. Назва місяця, пора року.
2. Висота сонця над горизонтом (для кожної пори року)
3. Тривалість дня
4. Середня добова температура.
5. Переважаючі вітри.
6. Кількість та види опадів.

План характеристики природно-територіального комплексу.
1. Географічне положення.
2. Геологічна будова та корисні копалини.
3. Рельєф.
4. Клімат ( кліматичні області, середня температура січня, і липня, амплітуда температур, середньорічна кількість опадів, коефіцієнт зволоження, річна сума температур, комфортність клімату (сприятливість для сільськогосподарського використання).
5. Грунти.
6. Рослинний світ.
7. Тваринний світ.
8. Екологічні проблеми

План характеристики природних ресурсів
1. Загальні запаси, їх кількість на одиницю площі.
2. Якість та склад.
3. Умови залягання (глибина та потужність).
4. Освоєність території.
5. Транспортні можливості.
6. Підсумок, що до раціонального використання з врахуванням впливу на навколишнє середовище.

План характеристики гір
1. Географічне положення.
2. Напрямок гірських схилів, крутизна схилів.
3. Протяжність хребтів у кілометрах.
4. Переважаючі висоти.
5. Найвища вершина (її координати)
6. Вік та походження.

План характеристики рівнин
1. Географічне положення.
2. Протяжність з півночі на південь та з заходу на схід.
3. Кордони.
4. Утворення рівнин.
5. Нахил поверхні.

План характеристики населення материка
1. Народи, що населяють даний материк.
2. Розташування населення по материку .
3. Щільність населення(в цілому для материка так і по регіонах)


Ізолінії - це лінії,

 що з'єднують на картах ...

ізобата
ізолінія глибин океану, моря, озера
ізобронта
ізолінія однакової кількості днів із грозою
ізохазма 
ізолінія повторюваності полярних сяйв
ізотерма
лінія однакових температур води чи повітря
ізогаліни
ізолінії однакової солоності води. Лінія (чи поверхня), яка з'єднує точки з однаковим вмістом солей в підземних водах чи поверхневих водних об'єктах
ізопікни
лінії однакової густини води
ізогони
лінії з однаковим магнітним схиленням
ізобара
лінії однакових атмосферних тисків
ізокліни
лінії рівних магнітних нахилень
ізоплети
лінії однакових значень довільної метеорологічної, чи океанологіної, величини (зазвичай на графіку)
ізостери
лінії однакових питомих об'ємів на діаграмах морських гідрологічних розрізів
ізогієти
лінії, які на карті з'єднують точки з однаковими показниками атмосферних опадів
ізоанемони
ізолінії середньорічної швидкості вітру
ізоаномали
лінії, які з'єднують на гравіметричних картах точки з рівними значеннями аномалій прискорення сили тяжіння
ізовмісти
лінії, що з'єднують точки з однаковими величинами вмісту того чи іншого компонента корисної копалини
ізоглибини
лінії, які з'єднують точки з однаковими глибинами залягання корисних копалин
ізоградієнти
лінії, які з'єднують точки з однаковими градієнтами поверхні
ізокореляти
лінії, які з'єднують точки з однаковими величинами коефіцієнта кореляції
ізорахії
ізолінії висоти морських припливів
ізорезистиви
лінії однакових електричних опорів гірських порід при електророзвідці методом опорів



Матеріали до практичної роботи №4 "Розв"язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою" (6 клас)


ЗАДАЧА 1.
Найвища в Україні метеостанція розташована в Карпатах на схилі гори Пожижевська. На вершині цієї гори (висота 1820 м) барометр показує атмосферний тиск 578 мм рт. ст., а на станції – 605 мм рт. ст. Обчисліть висоту розташування метеостанції, якщо на кожних 100 м підйому атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.
Розв’язання:
1) Якщо на висоті 1820 м - атмосферний тиск 578 мм рт. ст., а на станції - 605 мм рт. ст., то зрозуміло, що станція розташована нижче, тому що з висотою атмосферний тиск знижується. Визначаємо різницю між атмосферними тисками: 605 - 578 = 27 мм рт. ст. (різниця тисків).
2) Далі визначаємо різницю висоти між станцією і вершиною гори, адже нам відомо, що на кожних 100 м підйому атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.: 27 : 10 * 100 = 270 м.
3) 1820 - 270 = 1550 м (висота місця розташування станції Пожижевська)

Відповідь: станція Пожижевська розташована на висоті 1550 м.

Ще задачі на зміну атмосферного тиску з висотою: http://geographer.com.ua/content/zadachi-z-temi-atmosferniy-tisk


Задачі на зміну температури повітря з висотою: http://geographer.com.ua/content/zadachi-na-zminu-temperatury-povitrya-z...
http://geographer.com.ua/content/zadachi-na-vyznachennya-temperatury-pov...

Задача 1.

На вершині гори температура повітря –12˚С, а біля підніжжя +23˚С. Визначте, яка висота цієї гори в метрах.

Розв’язання:
23˚С – (–12˚С) = 35˚С (різниця між температурою повітря біля підніжжя гори та на її вершині);
Пам’ятаємо, що із підняттям вгору на кожні 1000 метрів температура знижується на 6˚С. Отже: 35˚С : 6˚С × 1000 м = 5833 м (висота гори в метрах).

Відповідь: висота гори в метрах – 5833 метри.



14.05.2015 року Ви запитали, а ми зробили!

Задача 2

Визначте температуру повітря в Кримських горах на висоті 1500 м, якщо на рівні моря вона становить 10˚С.

Розв’язання:
Визначаємо, на скільки ˚С зміниться температура повітря, якщо ми піднімемося на висоту 1500 м. Адже відомо, що з підняттям на кожні 1000 м вона знижується на 6˚С. Отже: 1500 : 1000 ∙ 6 = 9˚С.
Далі визначаємо температуру повітря в Кримських горах на висоті 1500 м: 10˚С – 9˚С = 1˚С

Відповідь: температура повітря в Кримських горах на висоті 1500 м становитиме 1˚С.



Ще одна аналогічна задача від 15.05.2015 року

Задача 3

Якою буде температура повітря на вершині гори Джомолунгма, якщо біля підніжжя (2620 метрів над рівнем моря) вона становить 15˚С.

Розв’язання:

Для розв’язання цієї задачі ми повинні пам’ятати висоту Джомолунгми. У атласах для 6 класу зазначається, що її висота – 8850 м.
Визначаємо відносну висоту між вершиною гори і підніжжям: 8850 – 2620 = 6230 м;
Визначаємо, на скільки ˚С зміниться температура повітря, якщо ми піднімемося на висоту 6230 м. Адже відомо, що з підняттям на кожні 1000 м вона знижується на 6˚С. Отже: 6230 : 1000 ∙ 6 = 37,38˚С;
Далі визначаємо, якою буде температура повітря на вершині гори: 15 – 37,38 = –22,38˚С.

Відповідь: температура повітря на вершині гори Джомолунгма становитиме –22,38˚С. Захищено авторським правом. Дозволено некомерційне використання. При копіюванні пряме посилання обов'язкове.



120 ГЕОГРАФИЧЕСКИХ ЗАДАЧ  

1. Какое расстояние преодолели туристы от палаточного городка до подножья горы, если расстояние на карте масштабом 1:50000, составляет 8 см.
2. Расстояние между двумя объектами топографической карты,  масштабом 1:500000 составляет 6 см. Определить расстояние на местности.
3. На плане местности расстояние от моста до колодца составляет 6 см. Найдите это расстояние на местности, если масштаб плана 1:2500.
4. Ширина реки, на плане масштабом 1:2500, составляет 3 см. Какова длина моста через реку?
5. Какое расстояние необходимо преодолеть для перехода из одного села в другое, если расстояние на карте масштабом 1:70000 равно 14 см?
6. Велосипедист преодолел расстояние в 50 км. Определить масштаб карты, зная, что этому расстоянию соответствует отрезок 5 см.
7. Расстояние между двумя населенными пунктами равно 260 км. Определите расстояние между изображениями этих населенных пунктов на карте, если числовой масштаб карты равен 1:4 000000.
8. Определите масштаб карты, если отрезок длинной 15 см, на местности равен 60 км.
9. Расстояние между селами на карте, масштаб которой 1:200000, составляет 10 см. Определите это расстояние на карте масштабом 1:4000000?
10. Какое расстояние преодолели пешеходы между объектами, если расстояние на карте масштабом 1:25000, составляет 16 см.
11. Расстояние между селами Дубровка и Григорьевка, на карте масштабом 1:500000, равно 3 см. Определите это расстояние на местности?
12. Определите расстояние между населенными пунктами (в км), если на карте масштабом 1:50000 это расстояние составляет 13см.
13. Определите расстояние между географическими объектами (в км), если на карте масштабом 1:1000000 это расстояние составляет 13см.
14. Расстояние между двумя географическими объектами равно 700 км. Определите расстояние между изображениями этих объектов на карте, если числовой масштаб карты равен 1:3500000.
15. Река длиной 64 км на карте изображена линией в 8 см. Определите масштаб карты?
16. Какое расстояние преодолеют туристы на маршруте, если расстояние на карте масштабом 1:300000 равно 10см?
17. Какое расстояние преодолеют туристы на маршруте, если расстояние на карте масштабом 1:50000 равно 7см?
18. Грунтовая дорога длиной 4 км на плане показана линией в 8 см. Какой масштаб плана?
19. Расстояние между двумя географическими объектами равно 900 км. Определите расстояние между изображениями этих объектов на карте, если числовой масштаб карты равен 1:4 500000

20. Расстояние между двумя точками, на карте масштабом 1:450000, равно 5 см. Каким будет это расстояние на местности?
21. Определите расстояние между населенными пунктами (в км), если на карте масштабом 1:70000 это расстояние составляет 8см.
22. Определите расстояние между населенными пунктами (в км), если на карте масштабом 1:350000 это расстояние составляет 12см.
23. Туристам необходимо преодолеть расстояние между населенными пунктами, которое на карте масштабом 1:40000 составляет 10см. Определите это расстояние?
24. Расстояние между селами на карте, масштаб которой 1:400000, составляет 12см. Каким будет это расстояние на карте масштабом 1:2000000?
25. Определите масштаб карты, если отрезок длинной 5см, на местности равен 30км.
26. Расстояние между двумя деревнями равно 320км. Определите расстояние между изображениями этих городов на карте, если числовой масштаб карты равен 1:4000000.
27. У подножия возвышенности атмосферное давление равно 773 мм рт. ст. Какова высота возвышенности, если на вершине наблюдается давление 748 мм. рт. ст.?
28. Определите, какое расстояние необходимо преодолеть для перехода из одного села в другое, если расстояние на карте масштабом 1:50000 равно 20см?
29. Велосипедист преодолел расстояние в 40км. Определить масштаб карты, зная, что этому расстоянию соответствует отрезок 8см.
30. Расстояние, между географическими объектами, на плане масштабом 1:50000 равно 6 см. Какое расстояние вам необходимо преодолеть на местности?
31. Мотоциклисту необходимо преодолеть расстояние между населенными пунктами, которое на карте масштабом 1:1000000 составляет 10см. Определите это расстояние?
32. Определите расстояние между населенными пунктами (в км), если на карте масштабом 1:350 000 это расстояние составляет 11см.
33. Расстояние между двумя объектами топографической карты¸ масштабом 1:500000 составляет 6см. Определите расстояние на местности.
34. Длина автомагистрали на карте масштабом 1:450000, составляет 15см. Определите длину автомагистрали на местности.
35. Расстояние между географическими объектами на карте, масштаб которой 1:300000, составляет 10см. Определите расстояние на карте масштабом 1:1500 000?
36. Расстояние между берегами реки, которую вам нужно переплыть, на плане масштабом 1:2500 равно 4см. Определите, какое расстояние вам необходимо преодолеть на местности?
37. Улица длиной 2км на плане показана линией в 8см. Определите масштаб данного плана?
38. Длина автомагистрали на карте масштабом 1:250000, составляет 12см. Определите длину автомагистрали на местности.
39. Ширина пролива, через который осуществляется паромная переправа, на карте масштабом 1:20000, составляет 6см. Определите расстояние между берегами?

40. Улица длиной 4 км на плане показана линией в 2см. Определите масштаб плана?
41. Расстояние между географическими объектами на карте, масштаб которой 1:300000, составляет 10см. Каким будет это расстояние на карте масштабом 1:1500000?
42. Определите местное время в пункте А (430з.д.), если на нулевом меридиане 14 часов.
43. Определите местное время в пункте А (1510в.д), если на нулевом меридиане 8 часов.
44. Определите поясное время пункта А (12часовой пояс), если в пункте В (3 часовой пояс) 8 часов.
45. Самолет вылетел из пункта А (11-й часовой пояс) в пункт В (4-й часовой пояс) в 19 ч. В пункте В самолет приземлился в 20 ч. Сколько времени самолет находился в полете?
46. Самолет вылетел в 7 ч из пункта А (1-й часовой пояс) в пункт В (9-й часовой пояс). Во сколько совершит посадку в пункте В самолет, находившийся в полете 6 ч?
47. Самолет вылетел в 9 ч из пункта А (1-й часовой пояс) в пункт В (6-й часовой пояс). Во сколько по местному времени совершит посадку в пункте В самолет, находившийся в полете 4 ч?
48. Самолет вылетел в 5 ч из пункта А (2-й часовой пояс) в пункт В (10-й часовой пояс). Во сколько по местному времени совершит посадку в пункте В самолет, находившийся в полете 9 ч?
49. Определите поясное время пункта А (1 часовой пояс), если в пункте В (6-й часовой пояс) 15 часов.
50. Определите поясное время пункта А (5 часовой пояс), если в пункте В (2-й часовой пояс) 15 часов.
51. Определите поясное время пункта А (10 часовой пояс), если в пункте В (2 часовой пояс) 6 часов.
52. Самолет вылетел в 9 ч из пункта А (2-й часовой пояс) в пункт В (8-й часовой пояс). Во сколько совершит посадку в пункте В самолет, находившийся в полете 5 ч?
53. Определите, во сколько по местному времени совершит посадку в пункте А (3-й часовой пояс) самолет, вылетевший из пункта В (8-й часовой пояс) в 7 ч по местному времени и находившийся в полете 4 ч.
54. Определите, во сколько совершит посадку самолет в пункте А (1-й часовой пояс), вылетевший из пункта В (6-й часовой пояс) в 13 ч и находившийся в полете 4 ч.
55. Определите, когда по местному времени совершит посадку в пункте А (4-й часовой пояс) самолет, вылетевший из пункта В (6-й часовой пояс) в 13 ч по местному времени и находившийся в полете 3 ч.
56. Определите, когда по местному времени совершит посадку в пункте А (4-й часовой пояс) самолет, вылетевший из пункта В (8-й часовой пояс) в 12 ч по местному времени и находившийся в полете 3 ч.
57. Определите поясное время пункта А (9 часовой пояс), если в пункте В (5-й часовой пояс) 18 часов.
58. Рассчитайте, когда совершит посадку в пункте А (2-й часовой пояс) Самолет, вылетевший из пункта В (5-й часовой пояс) в 11 ч, и находившийся в полете 5 ч.
59. Определите, когда самолет совершит посадку в пункте А (2-й часовой пояс), вылетевший из пункта В (4-й часовой пояс) в 11 ч, и находившийся в полете 2 ч.

60. Самолет вылетел из пункта А (8-й часовой пояс) в пункт В (2-й часовой пояс) в 22 ч. В пункте В самолет приземлился в 21 ч. Сколько времени самолет находился в полете?
61. Определите поясное время пункта А (3 часовой пояс), если в пункте В (7-й часовой пояс) 12 часов.
62. Над побережьем моря летит самолет на высоте 4 км. Температура за бортом самолета -90С. Какой будет температура в этот момент на берегу моря?
63. На какую высоту поднялся самолет, если за его бортом температура -280С, а на поверхности Земли +80С?
64. Над побережьем Азовского моря летит самолет на высоте 5 км. Температура за бортом самолета – (– 9ᵒС). Какая температура в этот момент на берегу моря?
65. Высота горы – 8000м. Температура у подножия горы +20ᵒС. Определите температуру воздуха на вершине горы.
66. Определите высоту горы, если у подножия температура +150С, а на вершине равна -120С?
67. Рассчитайте, какой будет температура воздуха на высоте 2км, если на уровне моря она равна +220С?
68. Какова температура на вершине Памира, если в июле у подножия она составляет +360С? Высота Памира 6 км.
69. За бортом самолета – (– 32ᵒС). Самолет летит на высоте 4000 м. Определите температуру поверхности Земли.
70. На высоте 3 км температура равна +10С. Какой будет температура воздуха в этой местности на уровне моря?
71. Рассчитайте температуру воздуха на одной из вершин Крымских гор, где атмосферное давление составляет 646 мм рт. ст., если у подножия горы в этот момент атмосферное давление – 756 мм рт. ст., а температура воздуха – +13оС.
72. Рассчитайте температуру воздуха на высоте 3,5 км, если на уровне моря она – (+220С).
73. Рассчитайте температуру воздуха у подножия горы, если на высоте 3000 м термометр показывал – 5ᵒС?
74. Какой будет температура воздуха у подножья горы, если на высоте 4000 м термометр показывал -50С?
75. На какую высоту поднялся самолет, если за его бортом температура -300С, а на поверхности Земли +120С?
76. Какой будет температура на высоте 3,5 км, если на уровне моря она –(+220С)?
77. На высоте 8 км температура равна -180С. Какова в это время температура на поверхности Земли?
78. Каково атмосферное давление на вершине заводской трубы, если ее высота – 50 м, а давление у подножия воздуха у основания трубы – 750 мм рт. ст.?
79. Рассчитайте атмосферное давление на вершине горы высотой 5км, если у подножия оно равно нормальному атмосферному давлению.
80. Шахта глубиной 200 м, на поверхности атмосферное давление 752 мм. рт. ст. Определите давление на дне шахты.

81. Какова относительная высота горы, если у подножия атмосферное давление – 733 мм рт. ст., а на вершине – 693 мм рт. ст.?
82. Высота горы составляет 1680 м. Давление на вершине – 560 мм. Определите, какое давление у подножия горы?
83. На поверхности Земли атмосферное давление равно 755 мм рт. ст., а на вершине радиомачты 745 мм рт. ст. Определите ее высоту.
84. Определите высоту возвышенности, если атмосферное давление у её подножия 760 мм рт. ст., а на вершине – 709 мм рт. ст.
85. На поверхности Земли атмосферное давление нормальное (760 мм рт. ст.) какое давление в шахте на глубине 240 метров?
86. На дне впадины 780 мм рт. ст, а на поверхности 735мм рт. ст. Найдите глубину впадины.
87. Давление на вершине – 773 мм, давление у подножия холма – 755мм. Какова высота холма?
88. Атмосферное давление на уровне океана – 760 мм рт. ст., в городе, который расположен на берегу моря, давление – 730 мм рт. ст. Определите, на какой высоте над уровнем моря расположен город.
89. На какой высоте летит самолет, если за его бортом атмосферное давление 360 мм рт. ст., на поверхности Земли нормальное атмосферное давление?
90. Атмосферное давление на уровне океана – 760 мм рт. ст., в городе расположенном на берегу моря, давление – 730 мм рт. ст. Определите на какой высоте над уровнем моря расположен город.
91. Рассчитайте ресурсообеспеченность  России железной рудой, если площадь страны – 17 млн. км2, население – 142 млн. человек, запасы составляют 24млрд. т, а ежегодная добыча – 566 млн. т.
92. Рассчитайте ресурсообеспеченность России каменным углем, если площадь страны - 17 млн. км2, население – 142 млн. человек, запасы составляют 4400 млрд. т, а ежегодная добыча – 353 млн. тонн.
93. Рассчитайте ресурсообеспеченность США каменным углем, если площадь страны – 9,4 млн. км2, население – 308 млн. человек, запасы составляют 3600 млрд. т, а ежегодная добыча – 950 млн. т.
94. Рассчитайте ресурсообеспеченность России обрабатываемыми землями, если площадь страны – 17 млн. км2, население – 142  млн. человек, запасы составляют 134 млн. га.
95. В стране N проживают 30 млн. человек. Коэффициент рождаемости – 23‰; коэффициент смертности – 15‰; коэффициент иммиграции – 10‰; коэффициент эмиграции – 16‰. Вычислите коэффициенты естественного прироста и сальдо миграций.
96. В стране N проживают 100 млн. человек (на 1.01.2017) Какой станет численность населения через год, если коэффициент рождаемости – 19‰; коэффициент смертности – 10‰; коэффициент иммиграции – 6‰; коэффициент эмиграции – 5‰.
97. В стране N в 1970 году средняя численность населения составляла 47 млн. человек. Абсолютные показатели рождаемости за год – 714 000 человек, а смертности – 413 000 человек. Рассчитайте коэффициенты рождаемости, смертности и естественного прироста.

98. В стране N проживают 60 млн. человек (на 1.01.2017) Какой станет численность населения через год, если коэффициент рождаемости – 45‰; коэффициент смертности – 15‰; коэффициент иммиграции – 5‰; коэффициент эмиграции – 15‰.
99. В стране N проживают 80 млн. человек (на 1.01.2017) Какой станет численность населения через год, если коэффициент рождаемости – 9‰; коэффициент смертности – 16‰; коэффициент иммиграции – 18‰; коэффициент эмиграции – 2‰.
100. В стране N проживают 100 млн. человек (на 1.01.2017) Какой станет численность населения через год, если коэффициент рождаемости – 11‰; коэффициент смертности – 15‰; коэффициент иммиграции – 3‰; коэффициент эмиграции – 8‰.
101. На Гринвичском меридиане 23 часа, в пункте А по местному времени 2 часа. Определите географическую долготу пункта А.
102. На Гринвичском меридиане 22.00ч, в пункте А по местному времени 01.00ч. Определите географическую долготу пункта А.
103. Определите географическую долготу пункта, местное время которого опережает время Лондона на 1 час 08 минут.
104. Местное время в пункте А, опережает на 24 минуты время в пункте В (41030′ в.д). Определите долготу пункта А.
105. Определите местное время в пункте А (360в.д), если на нулевом меридиане 13 часов.
106. Определите местное время в пункте А (470в.д), если на нулевом меридиане 12 часов 15 минут.
107. Определите местное время в пункте А (1280в.д), если на нулевом меридиане 5 часов 25 мин.
108. Определите местное время в пункте А (340з.д), если на нулевом меридиане 10 ч.17 мин.
109. Местное время в пункте А , опережает на 6 минут время в пункте В (30030’ в.д). Определите долготу пункта А.
110. В пункте А (280 в.д.) местное время 10 ч. 15 мин. Определите местное время в пункте В, он расположен на 210в.д.
111. В пункте А (480 в.д.) местное время 14 ч.15 мин. Определите местное время в пункте В, если он расположен на 840в.д.
112. Определите географическую долготу пункта, местное время которого опережает время Лондона на 2 часа 02 минуты.
113. Определите на каком меридиане расположен пункт А, если Солнце в нем всходит позже на 52 минуты, чем в пункте В (630в.д).
114. Определите на каком меридиане расположен пункт А, если Солнце в нем всходит раньше на 1 час 24 минуты, чем в пункте В (180в.д).
115. Определите на каком меридиане расположен пункт А, если Солнце в нем всходит позже на 48 минут, чем в пункте В (360в.д).
116. Определите, на каком меридиане расположен пункт А, если Солнце в нем всходит раньше на 1 час 8 минут, чем в пункте В (230в.д).
117. В пункте А (380 в.д.) местное время 13 ч. 28 мин. Определите местное время в пункте В, он расположен на 240в.д.
118. В пункте А (340в.д.) местное время 3 ч. 07 мин. Определите местное время в пункте В, если он расположен на 450в.д.
119. В пункте А (680в.д.) местное время 18 ч. 16 мин. Определите местное время в пункте В, если он расположен на 940в.д.
120. В пункте А (430в.д.) местное время 10 ч. 17 мин. Определите местное время в пункте В, если он расположен на 590в.д.







































































































































Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)