Закон про освіту. Новий
Щодо директорів шкіл, з якими закінчилися контракти після набрання чинності
нової редакції Закону України «Про освіту»
12.12.2017
На
запити з місць щодо трудових відносин із керівниками закладів загальної
середньої освіти з якими закінчилися контракти після набрання чинності нової
редакції Закону України «Про освіту», Профспілка відзначає наступне.
Пунктом
4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» від 5 вересня
2017 року № 2145-VIII частину другу ст. 26 Закону України «Про загальну середню
освіту» викладено в такій редакції:
«2. Керівник закладу загальної середньої освіти призначається на
посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або
уповноваженого ним (ними) органу.
Керівник
державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на
посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на
два роки – для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної
середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до
складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу,
громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої
освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної
середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До
участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися
представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої
освіти.
Положення
про конкурс на посаду керівника державного,
комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує
засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним
органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.».
Підпунктом
17 п.3 Прикінцевих та перехідних положень закону «Про освіту» встановлено, що
після набрання чинності цим Законом частина друга статті 26 Закону України «Про
загальну середню освіту» застосовується до посад, що стали вакантними в
установленому трудовим законодавством порядку.
Підпунктом 2 п.6 Прикінцевих та перехідних положень цього закону Кабінет
Міністрів України зобов’язано протягом одного року з дня
набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові
акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових
актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність
із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових
актів, передбачених цим Законом.
Тож виходить, що допоки в установленому законом порядку не буде затверджено
типове Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального
закладу загальної середньої освіти, на підставі якого засновником буде
розроблено положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу
загальної середньої освіти, а також не будуть забезпечені вимоги щодо складу
конкурсних комісій, зокрема в частині представництва з боку громадських об’єднань керівників закладів загальної середньої освіти відповідної
адміністративно-територіальної одиниці, реалізація частини
другої ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту» про призначення
керівника комунального закладу загальної середньої освіти за результатами
конкурсного відбору унеможливлюється.
Щодо
листа Міністерства освіти і науки України від 13.10.2017 № 1/9-554 «Щодо
нагальних питань впровадження Закону України «Про освіту», в якому йдеться про
те, що тимчасова відсутність затвердженого Міністерством зазначеного вище
типового положення (наразі розробляється) не зупиняє дію норми Закону, то це суперечить загальноприйнятим нормам
законотворчості, бо зупиняти чи не зупиняти дію певної норми закону може лише
відповідний закон, а не відсутність механізму її реалізації.
Крім того, п. 9 цього листа, а саме про обрання керівника комунального
закладу загальної середньої освіти на основі конкурсного відбору, що має бути
проведений відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального
закладу загальної середньої освіти, розробленого та затвердженого засновником цього закладу,
потенційно може мати відмінні норми, від передбачених у розробленому з часом
міністерством типовому положенні, містити іншу, ніж передбачена частиною 2 ст.
26 Закону України «Про загальну середню освіту», норму.
Згідно з частиною другою п. 2 ст. 2 Закону України «Про освіту» листи,
інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади,
крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що
регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими
актами і не можуть встановлювати правові норми.
Тому
застосування передбачених у листі положень про передчасне обрання за
конкурсом керівників комунальних закладів загальної середньої освіти може
призвести до порушення їхніх трудових прав та до звернень ними до судових
органів.
Відповідно до частини другої ст.391 Кодексу законів про працю України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за
винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими,
що укладені на невизначений строк. Аналогічні положення передбачено в пункті
5.3.9 Галузевої угоди між Міністерством освіти і
науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020
роки, яким Міністерство освіти і науки України рекомендує органам управління
освітою, керівникам закладів та установ освіти і науки спрямовувати контрактну
форму трудового договору на створення умов для виявлення ініціативності
працівника, враховуючи його індивідуальні здібності, правову і соціальну
захищеність.
Вважати
обов’язковим надання додаткових порівняно з чинним законодавством пільг,
гарантій та компенсацій для працівників, з якими укладено контракт. Пунктом
5.3.6 Галузевої угоди Міністерство освіти і науки України рекомендує органам
управління освітою, керівникам закладів та установ освіти і науки, не
допускати укладення з ініціативи органів місцевого самоврядування в
односторонньому порядку трудового договору у формі контракту з керівниками
загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності. Такі ж
рекомендації висловлено Департаментом освіти і науки Дніпропетровської
облдержадміністрації органам управління освітою, керівникам закладів та установ
освіти у пунктах 5.3.6 та 5.3.9 Угоди на 2016-2020 роки між Департаментом
освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації та Дніпропетровським
обкомом Профспілки працівників освіти і науки України.
Тому у випадках, коли на час набуття чинності
Законом України «Про освіту», тобто станом на 28.09.2017, мали місце трудові
відносини між директором загальноосвітнього навчального закладу та засновником
чи уповноваженим ним органом (управлінням освіти і науки) на умовах контракту,
вони можуть бути продовжені як на умовах контракту, так і на умовах
безстрокового трудового договору.
МОН пропонує три моделі навчання у школах з мовами нацменшин
12.12.2017
Міністерство освіти і науки враховуючи
рекомендації Венеціанської комісії, пропонує три моделі імплементації
ст7, що будуть прописані в Законі «Про загальну середню освіту». Моделі
навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей
різних національних громад, зважаючи на три критерії. Перший критерій –
вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій
критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова.
Отже,
мають бути запропоновані 3 моделі застосування і вивчення мов для
впровадження статті 7 Закону «Про освіту».
Перша модель передбачає
можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу
поряд з українською мовою. Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що
не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що
не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної
іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, наразі
громада проживає виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі,
що також не сприяє розвитку кримськотатарської.
Друга модель – для
національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від
мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може
мати 2 варіанти. Перша варіант для громад, чия мова належить до слов’янської
мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі.
Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови.
Як і
передбачено Законом, діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть
повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас
вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною
мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їх частка
буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи. Другий варіант
враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних
груп та які переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про
румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на
вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток
предметів, що вивчаються державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що
вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального
часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів.
Третя модель – для
національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською
мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови. До
таких мов належить російська. Діти, що навчатимуться за цією моделлю,
переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу. Діти,
материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони
здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім’ї, на вулиці
спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине
місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну
мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати
російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу
обома мовами – і українською, і російською.
Міністерство освіти і науки також розпочало роботу над поліпшенням навчання
українській мові у школах з мовою навчання національних громад. Спільно з
меншинами МОН працює над подальшою розробкою різних навчальних підходів з
урахуванням освітніх потреб дітей. Основна мета – забезпечити достатній рівень
володіння державною мовою, водночас зберігаючи якісне навчання різних предметів
як державною, так і рідною мовами.
Повідомляє прес-служба МОН
