Якщо не міряти результати,
то не можна відрізнити успіху від поразки.
Девід Осборн.
В умовах нинішньої
геополітичної конкуренції виграє той, хто у внутрішній політиці буде
дотримуватися вищого пріоритету розвитку науки, хто в центр державної стратегії
ставить освіту та її якість. В широкому розумінні якість освіти є основою
якості життя як окремої людини, так і всього суспільства.
Вимірювання якості освіти
активізувалося на зламі 20 століття, коли виникло питання: «Якою має бути освіта в 21 сторіччі?».у відповід
на нього ЮНЕСКО створила в 1993 році Міжнародну комісію освіти для 21 століття.
Результатом кількарічної роботи комісії став звіт «Освіта : прихований скарб»
1996 року. В ньому освіті у 21 столітті відводилась вирішальна роль як
відповідь на виклики світу, який швидко змінюється – глобалізацію цивілізаційні
зміни і загрози, трансормацію суспільства. Були сформовані фундаментальні цілі
освіти 21 сторіччя.
·
Вчитися,
щоб знати
·
Вчитися,
щоб творити
·
Вчитися
жити разом
·
Вчитися,
щоб бути
Школі відводиться
одна з основниз ролей, бо вона повинна
навчити вчитися.
Риси школи, які
свідчать про якість її роботи:
1.
Залучення
усіх до реалізації ясних і повсюдно прийнятих норм і цілей.
2.
Спільне
планування, колегіальна праця у впровадженні змін, їх оцінка.
3.
Позитивне
лідерство
4.
Стабільність
кадрів
5.
Стратегія
постійного вдосконалення кадрів
6.
Навчальний
план і програми, які забзпечують всім учням здобуття необхідних знань і вмінь.
7.
Високий
рівень залучення і допомоги батьків.
8.
Прагнення
до творення шкільних традицій і цінностей.
9.
Максимальне
використання час навчання.
10.
Активна
і конкретна підтримка владних структур.
Чотири кроки на шляху вимірювання якості
·
Початок,
або крок перший – встановлення показників якості роботи школи.
·
Другий
крок – це добір або приготування знарядь вимірювання якосі.
·
Третій
крок – спосіб збирання даних і аналіз результатів.
·
Четвертий
крок – творення планів розвитку школи.
Вивчаючи документи, які продукують ці інституції, можна
окреслити перелік проблем, з яких виникають постуати змін в освіті. Названо десять
проблем, що окреслюють основні тнденції
у формуванні освітньої політики у розвинених країнах
1.
Довготермінове
плануування розвитку освіти
2.
Школа
повинна готувати до самонавчання
3.
Розвиток
громадянського виховання та прав людини
4.
Компетенстність
у користуванні компьютером та іншими сучасними ІКТ.
5.
Посилене
вивчення іноземних мов.
6.
Багатокультурність
7.
Задоволення
освітніх потреб національних і етнічних меншин
8.
Вирівнювання
освітніх шансів.
9.
Залучення
споживачів освіти до планування і впровадження освітніх змін.
10.
Наближення
підготовки вчитея до практики.
Проблеми якості освіти в Україні.
Сьогодні освітня політика України спрямована на світовий ринок та формується з
урахуванням інтеграційних процесів і наближення освітньої системи до
європейських освітніх систем. В країнах Євросоюзу спростерігається три
тенденції, які потребують загальної уваги:
1.
Демографічні
зміни – зменшення учнів та вихід на пенсію викладачів.
2.
Професійна
складова шкільної освіти – компетенції.
3.
Тенденція
до автономії шкіл.
В Україні проблеми перекликаються з Євросоюзом , але є і
свої
Проблема 1. Урядування. Керування, а також відкритість та підзвітність освіти всіма
зацікавленими сторонами.
Рекомендована стратегія : реструктуризувати урядування, керування і запровадити механізми підзвітності.
Проблема 2. Ефективність використання ресурсів.
Рекомендована стратегія : розробити схеми, які дають змогу використовувати
ресурси освіти ефективніше.
Проблема 3. Фінансування освітньої діяльності.
Рекомендована стратегія : домогтися, щоб процес фінансування освітніх установ
забезпечував стабільність освітнього процесу, гарантувати якість і
справедливість в отриманні освіти.
Проблема 4. Справедливість стосовно можливостей отримати освіту.
Рекомендована стратегія : долати бідність в Україні, забезпечуючи справедливий
доступ до освіти.
Проблема 5. Вирівнювання якісних параметрів освіти відповідно основоположних засад
нового суспільства та ринкової економіки.
Рекомендована стратегія : пристосувати
систему освітніх послуг України до
потреб ринкової економіки і принципів вікритого суспільства.
Використана
література:
Навчально-методичний посібник «Державне управління якістю освіти засобами
моніторингу». Автори-укладачі: Швидун В.М., Швидун Л.Т.,Дніпропетровськ, 2011р
