Площа — 113,4 тис. км2, населення —
6994 тис. осіб (на 1 січня 2009 р.). Питома вага в території (18,8 %),
населенні (15,1 %), продукції сільського господарства (14,4 %), експорті
(6,0 %)
|
Області
|
Автономна Республіка Крим Утворена
в 1991 р. (від 1954 р. була областю)
|
Одеська Утворена в 1932 р.
|
Херсонська Утворена в 1944 р.
|
Миколаївська Утворена в 1937 р.
|
Площа (із містом Севастополем) 27
тис. км2, населення (із містом Севастополем) — 2307 тис. осіб (на 1 січня
2009 р.)
|
Площа 33,3 тис. км2, населення —
2392 тис. осіб (на 1 травня 2008 р.)
|
Площа 28,5 тис. км2, населення —
1099 тис. осіб (на 1 січня 2009 р.)
|
Площа 24,6 тис. км2, населення —
1196 тис. осіб (на 1 січня 2009 р.)
|
Кількість міст — 17, найбільші: Севастополь
(340 тис. осіб) Сімферополь (337,1 тис. осіб), Керч (150,1 тис. осіб),
Євпаторія (106,7 тис. осіб)
|
Кількість міст — 19, найбільші:
Одеса (1008,6 тис. осіб), Ізмаїл (78,2 тис. осіб), Іллічівськ (57,5 тис.
осіб), Білгород-Дністровський (50,4 тис. осіб)
|
Кількість міст — 9, найбільші:
Херсон (306,6 тис. осіб), Нова Каховка (51,2 тис. осіб), Каховка (37,9
тис. осіб)
|
Кількість міст — 9, найбільші:
Миколаїв (504,3 тис. осіб), Первомайськ (67,6 тис. осіб),
Південноукраїнськ (39,2 тис. осіб)
|
Економіко-географічне положення. Причорноморський економічний
район є найбільшим за площею та кількістю населення. Він розташований на
півдні України. Порівняно з Карпатським районом його економіко-географічне
положення має такі переваги та недоліки.Природні умови та ресурси. У
рельєфі району переважають рівнини, більша частина припадає на
Причорноморську й Північно-кримську низовини. Середні висоти Причорноморської
низовини — 50–110 м, в окремих місцях нижче за рівень моря. У минулому
вона являла собою морське дно, тому складена вапняками. На півночі
розташовані порізані балками, ярами й річковими долинами Подільська й
Придніпровська височини. Територія Кримського півострова також включає
Кримські гори з Південним берегом Криму.
Клімат основної частини району — помірний
континентальний із м’якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Річна
кількість опадів на рівнинній території коливається від 330 до 450 мм.
Характерна риса — високий рівень випаровуваності, що вдвічі перевищує
кількість опадів.
Забезпеченість водними ресурсами значно
нижча від середньої. Основою для постачання прісної води є нижні течії
Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу. Багато з невеликих річок у літній
період пересихають. Найбільші водні артерії використовуються для
судноплавства, зрошення та одержання гідроенергії. У західній частині
приморської смуги району багато прісноводних і солоних озер. По всьому
узбережжю глибоко в суходіл удаються лимани та затоки. Частина лиманів
відомі своїми цілющими грязями та ропою. Найвідоміші з них розташовані в
Одеській області (Куяль-ницький і Хаджибейський).
Район має високий рівень
забезпечення земельними ресурсами. Ґрунти регіону різноманітні, у
північно-західній частині, що розташована в лісостепу, переважають
опідзолені й типові чорноземи. На іншій території, у степах, поширені
чорноземи звичайні й південні, а також каштанові ґрунти разом із
солонцями. Ця частина району піддається посухам, курним бурям і суховіям.
Через посушливий клімат,
недостатню кількість опадів і водних ресурсів степові простори відчувають
гостру потребу у воді. Тому частина оброблюваних земель зрошується. Для
цього використовуються Каховська, Краснознам’янська, Інгулецька та інші
зрошувально-обводнювальні системи.
У районі майже відсутні лісові
ресурси. Лісові масиви зустрічаються в північній частині району (долини
річок) і в Кримських горах. Створені людьми штучні посадки й полезахисні
смуги промислового значення не мають.Чорне й Азовське моря багаті на
промислову рибу (кілька, ставрида, хамса, тюлька, пеленгас, судак,
камбала, кефаль, білуга, оселедець, бички, морський окунь). У Чорному морі
також живуть новосели — далекосхідний лосось (горбуша), балтійська тріска,
смугастий окунь.
Район забезпечений окремими
видами корисних копалин. Тут розташована Причорноморсько-Кримська
нафтогазоносна область.
Найбільше значення мають родовища природного
газу, в тому числі Джанкойське й Глібовське. В останні роки нафта й газ розробляються
на шельфі Чорного й Азовського морів, що підвищує собівартість їхнього
видобутку. За сприятливого розвитку через п’ять-шість років тут планується
видобувати 3 млрд м3 газу на рік. Невеликі поклади бурого вугілля залягають
в Одеській та Миколаївській областях. У районі значний потенціал вітрової
енергії, який починає використовуватися для виробництва електроенергії.
Рудні корисні копалини представлені
Керченським залізорудним басейном. Тут на невеликих глибинах залягають
бурі залізняки осадового походження з умістом заліза до 40 %. Якісні
флюсові вапняки видобувають у Балаклавському родовищі.Причорноморський
район добре забезпечений сировиною для хімічної промисловості, яка
представлена запасами солей натрію, брому, хлору, йоду, магнію (Сиваш,
солоні озера й лимани). Поширені поклади корисних копалин для будівельної
промисловості — глини, кварцевих пісків, вапняків, мергелю, мармуру,
граніту.
Район має унікальні рекреаційні
ресурси, до яких належать теплі моря, ландшафти Кримських гір, довга
берегова лінія з пляжами, сприятливий клімат, джерела мінеральних вод,
лікувальні грязі та ропа лиманів, архітектурні та історико-культурні
пам’ятки.
Відмінності в населенні та
трудових ресурсах. Для району характерна складна демографічна ситуація. Це
відображається у зростанні населення середньої та старшої вікових груп та
переважанні частки жінок у статевому складі.
Серед інших особливостей району —
значно менша густота населення та більш строкатий національний склад. Так,
середня густота населення складає 62 особи/км2, але в АРК цей показник сягає
86 осіб/км2, а в Херсонській він менший за 40 осіб/км2. За національним
різноманіттям можна виділити Автономну Республіку Крим та Одеську область.
У Криму більше ніж половину населення складають росіяни, 24,3 % —
українці, 12 % — кримські татари, також проживають білоруси, греки,
караїми. Одеська область є багатонаціональною з переважанням українців
(62,8 %) і росіян (20,7 %), також тут проживає значна кількість болгар і
молдован. У Миколаївській і Херсонській областях 4/5 населення складають
українці.
Питома вага міського населення
близька до середніх показників. Характерною рисою розселення жителів району
є те, що найбільші міста, за винятком Сімферополя, розташовані на
узбережжі, у внутрішній частині переважають малі й середні міста.Район
забезпечений трудовими ресурсами, питома вага яких трохи вища за середній
показник за рахунок меншої кількості осіб старшої вікової групи.
Господарський комплекс району. До
середини XIX ст. Причорномор’я розвивалося лише як сільськогосподарський
регіон. Структура господарства почала швидко ускладнюватися з будівництвом
залізниць (Одеса — Кременчук — Харків, Харків — Сімферополь, Одеса —
Київ). Різко зросли обсяги експорту пшениці; згодом у портових містах
(Одеса, Миколаїв, Генічеськ) виникло велике борошномельне виробництво з
орієнтацією на експорт.
Зараз район спеціалізується на
обробній промисловості, сільському та курортно-туристичному господарстві.
Провідними галузями промисловості є машинобудування, харчова, легка та
хімічна. Значні обсяги продукції припадають на паливно-енергетичний
комплекс і промисловість будівельних матеріалів.
До паливно-енергетичного
комплексу входять підприємства, що видобувають і транспортують
природний газ і нафту. Електроенергію виробляє Каховська ГЕС та теплові
електростанції, розміщені у великих містах. У Миколаївській області
працює потужна Південноукраїнська АЕС. Завершено будівництво першої черги
Ташлицької ГАЕС. Разом із атомною електростанцією та Олександрівською ГЕС
вона утворює Південноукраїнський енергокомплекс.
Місцеве значення можуть мати вітрові (найбільш
перспективні райони — узбережжя морів, Керченський і Тарханкутський півострови,
гірські райони) та сонячні електростанції (Південний берег Криму). Перші
вітрові електростанції (ВЕС) почали працювати в Україні на початку 90-х
років ХХ ст., сьогодні серед них: Донузлавська та Асканійська.
Металургія включає
видобуток і збагачення руд Керченського залізорудного басейну, цехи малої
металургії та Миколаївський глиноземний завод. Він був побудований у 1980
р. На ньому встановлене обладнання закордонного виробництва. Основна сировина
теж надходить із-за кордону: із Ґвінеї (близько 40 % від загального
обсягу), Австралії й Бразілії. Для його прийому служить Дніпро-Бузький
морський порт, що спеціалізується на перевантаженні бокситів. Основний вид
продукції, що випускається, — глинозем, частина якого вивозиться в Росію,
частина — надходить на Запорізький алюмінієвий комбінат. Підприємство
проводить модернізацію, що дозволить збільшити виробництво глинозему до
1,7 млн т на рік.Економіко-географічне положення, наявність кваліфікованих
трудових ресурсів та особливості господарства району суттєво вплинули на
розвиток машинобудування. Галузь спеціалізується на суднобудуванні,
судноремонті, сільськогосподарському машинобудуванні, виробництві
обладнання, у тому числі для харчової промисловості.
Провідні центри суднобудування в
Україні — Миколаїв, Херсон, Керч. Основу галузі становлять 11 профільних
підприємств, де виробляють сухогрузи, танкери, рефрижератори, криголамні
судна, траулери, контейнеровози, буксири.Більше половини основних фондів
суднобудівної галузі розташовані в місті Миколаєві. Тут працюють
суднобудівний завод «Океан» («Дамен Шіпярдс Океан»), «Суднобудівний завод
ім. 61 Комунара», «Чорноморський суднобудівний завод», завод «Лиман» і
Миколаївська малотоннажна верф. «Дамен Шіпярдс Океан» спеціалізується на
виготовленні суден для перевезення комбінованих вантажів, танкерів,
контейнеровозів, барж, багатоцільових понтонів, буксирів, річкових суден.
«Чорноморський суднобудівний завод» спеціалізується на виробництві судів
вантажопідйомністю до 105 тис. т, випускає плавучі бурові установки,
виробляє суднове обладнання. Основний пакет акцій заводу «Океан»
належить голландській компанії DamenShipyardsGroup.Суднобудівний завод
«Лиман» реалізує програму створення малотоннажних суден для
рибопромислового та рибоохоронного флоту — траулери, боти, патрульні та
спеціальні катери, а також яхти.
Низка суднобудівних і
судноремонтних заводів розташовані в Херсоні, Одесі, Керчі, Севастополі,
Кілії, Феодосії, Іллічівську. Так, Херсонський суднобудівний завод будує
морські транспортні судна спеціального призначення — сухогрузи,
контейнеровози, пороми. Суднобудівний завод «Залів» (Керч) є провідним
підприємством із будівництва сучасних середньотоннажних танкерів вантажопідйомністю
65 тис. т.
На ВАТ «Херсонський суднобудівний
завод» спускають на воду сухогрузи, танкери, контейнеровози, судна
поромного типу, здійснюють ремонтні роботи.Завод «Палада» (Херсон) є
провідним підприємством із будування плавучих доків, які працюють у
багатьох країнах. На Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводі
випускають баржі, хімовози та зерновози. Керченський морський завод
«Фрегат» здійснює ремонт рибопромислового флоту, будівництво малотоннажних
суден.
До галузі входить низка
підприємств, які забезпечують випуск суднового обладнання. Так, потужне
об’єднання «Зоря» — «Маш-проект» (Миколаїв) виготовляє газотурбінні
двигуни, а також обладнання для магістральних газопроводів та
електростанцій, Пер-вомайський завод «Дизельмаш» — дизелі та
дизель-генератори, «Чорноморський машинобудівний завод» (Миколаїв) —
суднові котли та палубні механізми, «Судмаш» (Херсон) — суднове обладнання.
Розвиваються також інші галузі
транспортного машинобудування. Херсонський завод «Анто-Рус» — складання
автомобілів, Сімферопольський машинобудівний завод «Прогрес» — обладнання
та деталі до автомобілів і автобусів, Одеський автоскладальний завод —
ізотермічні й рефрижераторні автомобілі, «Авіа-Про» (Херсон) — двомісні
літаки.Сільськогосподарську техніку виробляє Херсонський комбайновий
завод, «Одессільмаш», Джанкойський машинобудівний завод, Сімферопольський
завод «Сільгоспдеталь», Первомайський завод «Фрегат». Основа виробництва
підприємства «Херсонські комбайни» — техніка для збирання кукурудзи та
соняшника. «Одессіль-маш» спеціалізується на ґрунтообробному обладнанні:
модульні тракторні плуги та культиватори.
ВАТ «Дніпро» (Херсон) виготовляє
і постачає високоякісні електронні компоненти, які застосовуються в
ракетно-космічній апаратурі, радіоелектронній техніці й товарах широкого
вжитку.
Відзначимо Каховський завод
електрозварювального обладнання, який виробляє зварювальні машини та
напівавтомати, обладнання для плазмової різки. Він входить у технопарк
«Інститут електрозварювання ім. Патона».
Більшість підприємств хімічної
індустрії розташовано в Автономній Республіці Крим та Одеській області.
Так, у Криму працює акціонерна компанія «Титан» (місто Армянськ), Кримський
содовий завод, підприємство «Бром» (місто Красноперекопськ), Сакський
хімзавод, Сиваський анілінофарбовий завод, Сімферопольський завод
пластмас. Основні види продукції «Титану» — дво окис титану та червоний
залізоокисний пігмент, використовуються в лакофарбовій промисловості, також
тут виробляють фосфоро-вміщуючі добрива (амофос та амофосфат). Продукція
підприємства «Бром» (бром і його сполуки, оксиди та карбонати магнію)
необхідна для хімічної, фармацевтичної, фотографічної, електротехнічної,
оптико-механічної промисловості. Сакський хімзавод виробляє мідний купорос,
бром, каротин. У республіці велика увага приділяється використанню
вторинних ресурсів.
В Одеській області працюють:
припортовий завод (місто Южне) — рідкий аміак і гранульований карбамід,
Одеський завод геотехнічних виробів — вироби для машинобудування, суднобудування,
сільського господарства, залізничного транспорту, підприємство «Нові
матеріали й технології» — продукція побутової хімії. Також у місті
випускають лаки, фарби, пластмасові вироби, ліки.
ВАТ «Одеський припортовий завод»
є третім за величиною підприємством на Україні з випуску азотних добрив і
другим — із виробництва аміаку, що використовується для одержання азотної
кислоти й азотних мінеральних добрив. Більша частина виробленої заводом
продукції вивозиться за кордон.У Херсоні хімічну галузь представляє завод
«Дельта» — вироби побутової хімії, полімерна плівка, вироби з пластмас. У
Миколаєві розташоване підприємство «Червоні вітрила», яке відоме різноманітною
парфумерно-косметичною продукцією.
Нафтопереробна галузь
представлена двома великими заводами в Одесі й Херсоні. З імпортної
сировини тут виробляють бензин, дизельне паливо, бітум, мастила.Завдяки
розвиненому сільському господарству та імпортній сировині в районі
розвивається багатогалузева харчова промисловість. Добре відомі овочеві та
фруктові консерви, повидло, соки та томатна паста під торговельною
маркою «Господарочка», яку вироб ляє «Одеський консервний завод»; молоко
«Ласуня», «Му», масло та дитяче харчування Балтського молочноконсервного
комбінату; молочна продукція під торговельною маркою «Президент»
Миколаївського молочного комбінату та «Родич» (Херсон); натуральні
фруктові та плодоовочеві соки Одеського консервного заводу дитячого
харчування та підприємства «Сандора» (селище Миколаївське Миколаївської
області). У Каховському районі (Херсонська область) працює підприємство
«Чумак», яке спеціалізується на виробництві кетчупів, консервованих овочів,
майонезу, соусів, соняшникової олії, макаронів.
Серед інших підприємств:
Первомайський молочноконсервний комбінат — згущене молоко та вершки,
Сімферопольський консервно-сушильний завод — фруктові соки, компоти, джеми,
сушені фрукти та овочі, «Одесхарчокомбінат» — супи швидкого приготування,
«Миколаївмолпром» — масло вершкове та тверді сири, Іллічівський та Одеський
маслоекстракційні заводі — виробництво рослинної олії.
У районі працює три
рибопромислові об’єднання: Севастопольське (найбільші підприємства в
Севастополі, Євпаторії, Ялті), Чорноморське (Одеса, Ізмаїл, Очаків,
Вилкове, Херсон) та Керченське. Одним із найбільших підприємств галузі є
Південна мануфактура «Пролив» (колишній Керченський рибоконсервний завод
«Пролив»). Вона спеціалізується на випуску рибних консервів у томатному
соусі, натуральних, натуральних із додаванням олії, шпротних і м’ясних
паштетів. Крім того, випускає морожену рибу, рибу холодного копчення, м’ясо
мідій. Очаківський рибоконсервний комбінат має потужність до 16 млн умовних
банок на рік.
Особливістю району є великі
обсяги виробництва виноградних вин. Шампанське та ігристі вина виробляє
завод шампанських вин «Новий Світ», «Севастопольський винзавод», марочні та
інші вина — «Масандра», агрофірма «Магарач», «Інкерманський завод марочних
вин», агрокомбінат «Виноградний», Октябрський ви-ноконьячний завод,
агрофірма «Золотая балка», «Первомайський вин завод», винзавод «Лівадія».
У деревообробній промисловості
переважає виробництво меблів. Корпусні та м’які меблі, вітальні, спальні
гарнітури, меблі для суден виробляє завод «Чорномормеблі» (Миколаїв), м’які
меблі, шафи та полиці — Херсонська меблева фабрика, офісні та дитячі меблі
— «Корабел» (Херсон).Серед найбільших підприємств целюлозно-паперової
промисловості: Херсонський
целюлозно-паперовий та
Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (Одеська область). Так,
Ізмаїльський комбінат — один з основних виробників гофрованої тари, яка
використовується для транспортування харчової та промислової продукції.
Серед замовників — «Світоч», «Торчин-продукт», «Житомирські ласощі».
У більшості великих і середніх
міст є підприємства легкої промисловості. Вони використовують як місцеву,
так і привізну сировину. Найбільше значення має виробництво тканин,
взуття, шкіри, трикотажних, швейних, хутрових і ватних виробів. Так, Херсонський
бавовняний комбінат випускає бавовняні, махрові та лляні тканини,
Керченська бавовнопрядильна фабрика — пряжу та махрові вироби.
В Одесі розташована конопледжутова
фабрика. Два шкіряні заводи й дві взуттєві фабрики включає об’єднання
«Шкірвзуття» (Сімферополь), тут працює замкнений виробничий цикл: від переробки
сировини до випуску взуття. Підприємство «Красень» (Херсон) випускає
верхній чоловічій і жіночій одяг із вовняних і на-піввовняних тканин;
Одеська швейна фабрика — сорочки, штани, сукні та халати; Балтська хутрова
фабрика — пальта та напівпальта, куртки на хутряній підкладці, головні
убори з хутра; Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика — продукцію зі
штучної та натуральної шкіри.
На базі розробки місцевих
покладів у районі розвивається промисловість будівельних матеріалів.
Найпотужніше підприємство — «Югцемент» (Вільшанське Миколаївської області)
потужністю понад 1,2 млн т цементу на рік. У Херсонській області великих
виробників будівельних матеріалів об’єднала «Таврійська будівельна
компанія». В Одесі розташований лінолеумний завод і комбінат покрівельних
матеріалів. У великих містах виробляють залізобетонні конструкції, повсюдно
— різні види стінових матеріалів, насамперед цегли.
У межах району виділяють такі
промислові вузли: Одеський (машинобудування, харчова, легка, хімічна,
промисловість будівельних матеріалів), Миколаївський (машинобудівна,
харчова, легка, парфумерна галузі, промисловість будівельних матеріалів),
Херсонський (машинобудівна, харчова, легка, нафтопереробна, промисловість
будівельних матеріалів), Каховсько-Бериславський (машинобудування,
харчова, промисловість будівельних матеріалів), Сімферопольський
(машинобудування, харчова, легка, хімічна, промисловість будівельних
матеріалів), Севастопольський (машинобудування, харчова, легка,
промисловість будівельних матеріалів), Керченський (машинобудування,
харчова, чорна металургія,промисловість будівельних матеріалів),
Саксько-Євпаторійський (харчова, легка, хімічна).
Спеціалізація сільського
господарства району визначається наявними агрокліматичними ресурсами та
високим ступенем освоєння земель. Половина посівних площ зайнята під
зерновими культурами — озима пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно, просо.
Серед технічних культур
переважають соняшник, цукрові буряки та ефіроолійні культури (коріандр,
троянда, лаванда). Вирощують кормові культури, виноград, фрукти (абрикоси,
персики, груші, яблука, сливи), овочі (помідори, баклажани, перець,
кабачки), баштанні культури (дині, кавуни). Так, перше місце в Україні за
збором помідорів посідає Херсонська область, у якій щорічно збирається
майже 250 тис. т, на другому місці — Одеська область. Найціннішою, хоча й
не найбільшою за територією, виноградарською зоною є південні схили
Кримських гір. Тут вирощується виноград, що дає виняткові за якістю
десертні й міцні вина. Крім цього до продуктів переробки винограду належать
соки, компоти, варення, ізюм, кишмиш. У цілому на полях Причорномор’я
збирають переважну частину винограду країни, 20 % зерна, 23 % соняшника,
24 % овочів.
Основними галузями тваринництва є
м’ясо-молочне скотарство та свинарство, розвинені птахівництво й тонкорунне
вівчарство. За виробництвом вовни район є лідером у країні.Важливою галуззю
спеціалізації Причорномор’я є курортно-туристичне господарство. Найбільший
розвиток воно одержало в АР Крим та Одеській області. Тільки в Автономній
Республіці Крим зосереджено третину санаторіїв курортного фонду України,
будинків і пансіонатів відпочинку, які щорічно приймають понад 1 млн чол.
Велику популярність мають кліматичні курорти Південного берега Криму
(Ялта, Алушта, Гурзуф, Алупка, Місхор). Практичне значення мають
лікувальні грязі численних солоних лиманів та озер. На базі джерел
мінеральних вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії.
В Одеській області — понад сорок
санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, багато будинків і пансіонатів
відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти: Аркадія,
Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз — Затока, Куяльницький.Заклади відпочинку
Миколаївської області розташовані головним чином у курортних зонах Очакова
та Миколаєва. Херсонська область має значні можливості для розвитку курортного
господарства та масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на
узбережжях Каховського водосховища, Дніпровського лиману, Чорного та
Азовського морів, але вони використовуються незначною мірою.З метою
залучення інвестицій в економіку Автономної Республіки Крим з грудня 2000
р. діє Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на
територіях пріоритетного розвитку (ТПР) та спеціальну економічну зону
(СЕЗ) «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим».
Його метою є запровадження спеціального
режиму інвестиційної діяльності на ТПР та створення спеціальної
економічної зони «Порт Крим». В Автономній Республіці Крим є залучення
інвестицій у сферу виробництва, охорони здоров’я, відпочинку та туризму,
сільське господарство для збереження існуючих і створення нових робочих
місць, впровадження новітніх технологій, розвиток зовнішньоекономічних
зв’язків, збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг, створення
сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктур, збереження та
ефективне використання природних ресурсів.
До територій пріоритетного
розвитку належать: «Велика Ялта», «Алушта», «Судак», «Феодосія», «Сиваш» (в
адміністративно-територіальних межах міст Красноперекопська, Армянська та
Красноперекопського району), «Керч», «Східний Крим» (в
адміністративно-територіальних межах Ленінського району). СЕЗ «Порт Крим»
створена на території міста Керч.
Економіко-географічне положення
та спеціалізація господарства сприяли розвитку в районі всіх видів
транспорту. Найбільше значення мають залізничний, автомобільний і морський.
Густота залізничних колій нижча за середні показники по Україні. Серед
найважливіших магістралей: Одеса — Київ, Севастополь — Сімферополь —
Харків, Херсон — Дніпропетровськ, Миколаїв — Знам’янка — Харків. Діють
морські міжнародні залізничні поромні переправи між Іллічівськом та Варною
(Болгарія), Кримом і Краснодарським краєм (Росія). Найбільшими залізничними
вузлами є Одеса, Іллічівськ, Херсон, Каховка, Миколаїв, Сімферополь,
Вознесенськ, Джанкой.Загальна довжина автомобільних шляхів із твердим
покриттям перевищує 23 тис. км. Серед основних: Москва — Харків — Запоріжжя
— Сімферополь, Миколаїв — Херсон — Сімферополь, Миколаїв — Одеса — Кишинів,
Миколаїв — Кіровоград, Рені — Ростов-на-Дону. У Криму діє найпротяжніша
тролейбусна лінія у світі, яка сполучає Сімферополь з Алуштою та
Ялтою.Морський транспорт забезпечує каботажні перевезення та міжнародне
сполучення. Найбільші порти — Одеса, Іллічівськ, Керч, Херсон,
Скадовськ, Миколаїв, Феодосія. Для реалізації міжнародних залізничних
перевезень збудована поромна переправа Іллічівськ — Варна (Болгарія),
залізничний пором між Кримом і Кавказьким регіоном Російської
Федерації.Річкове судноплавство здійснюється по Дніпру (Херсон, Нова
Каховка, Гола Пристань), Дунаю (Ізмаїл, Рені), Південному Бугу. Завдяки
Дунайській транспортній системі район має вихід до Центральної та Західної
Європи.
Територією району прокладено
газопроводи Шебелинка — Одеса, Глібовка — Сімферополь — Севастополь;
нафтопроводи Кременчук — Херсон, Снігурівка — Одеса, Одеса — Броди
(Львівська область); аміакопровід Тольятті — Одеса. Найважливіші аеропорти
розташовані в Одесі, Сімферополі, Миколаєві та Херсоні.Причорноморський
район забезпечує країну: овочами, борошном, консервами (овочевими,
фруктовими, молочними, м’ясними), соками, компотами, інструментом, рибою і
рибними консервами, молочною продукцією, устаткуванням для харчової
промисловості, комбайнами, одягом, обладнанням для торгівлі і громадського
харчування, двоокисом титану, бромом і його сполуками.
З інших районів надходять метали,
вугілля, машини і обладнання, лісоматеріали, меблі, тара, хімічні добрива,
прилади, автомобілі, автобуси, синтетичні волокна, сільськогосподарські
машини, одяг, взуття.
Найбільші міста. Одеса —
найбільш потужний економічний, науково-освітній і культурний центр району.
Провідне місце в промисловості міста посідає машинобудування, харчова,
легка та хімічна галузі. Одеса є центром верстатобудування, виробництва
важких кранів, кіноапаратури та поліграфічного обладнання. Серед
підприємств, що випускають верстати, виділяється завод «Мікрон», який
спеціалізується на універсальних обробних центрах і фрезерних верстатах.
Випуск гідравлічних ковальсько-пресових автоматів налагоджено на підприємстві
«Пресмаш».
Широко представлено галузі
харчової промисловості: борошномельна, рибна, плодоовочева, цукрова,
м’ясна, молочна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська. Так, шоколад,
цукерки, карамель і печиво під торговельною маркою «Люкс» випускає підприємство
«Одесакондитер».Одеса — великий морський порт, через який проходять вантажі
із зерном, металами, цукром, вугіллям, нафтопродуктами, цементом.
Загальнодержавне значення має рекреаційний комплекс міста.
Серед вищих навчальних закладів:
Національний університет ім. І. І. Мечникова (заснований у 1865 р.),
Національний політехнічний університет, Національний морський
університет, Національна юридична академія, Державний медичний університет.
В Одесі працює Південний науковий центр НАН України, сім музеїв, шість
театрів (у тому числі опери та балету), кіностудія.Миколаїв є
адміністративним, економічним і культурно-освітнім центром однойменної
області. Разом із суднобудуванням до промислового комплексу міста входять
інші галузі машинобудування, кольорова металургія, легка та харчова
промисловості. «Дормашина» виробляє асфальтоукладачі, шляхові машини та
обладнання. Завод «Екватор» розробляє та випускає обладнання для систем
кондиціювання повітря та вентиляції. У місті працює м’ясокомбінат, кондитерська
фабрика, молочний комбінат, підприємства «Сандора» (соки, консерви) і
«Нектар» (напої, кондитерські вироби, майонез).
Спеціалістів із різних галузей
готують Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова,
Державний університет, Державний аграрний університет, Державний
гуманітарний університет. У місті діють три театри, музеї, астрономічна
обсерваторія.
Важливим промисловим, науковим та
освітнім центром району є Херсон. Його промисловість спеціалізується на
випуску продукції машинобудування (суднобудування, сільськогосподарська
техніка), харчової (консервний, м’ясопереробний, рибні, молочний
комбінати), легкої, харчової, нафтопереробної галузей. У місті розташовані
морський торговельний і річковий порти.
У Херсоні діють національний
технічний університет, державний університет, морський інститут, два
театри, два музеї, планетарій.
Місто Сімферополь —
адміністративний, промисловий, транспортний і культурно-освітній центр АР
Крим. Головними галузями промисловості є машинобудування, харчова й легка
індустрія. Серед значних машинобудівних підприємств — телевізійний завод
«Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», «Сантехпром», завод «Фіолент»,
електромашинобудівний завод («СЕЛМА»).
Сімферополь є найважливішим
транспортним вузлом Криму, тут приїжджих приймають залізничний вокзал,
автовокзал, три автостанції, аеропорт.
У місті працює Таврійський
національний університет ім. В. І. Вернадського, аграрний, медичний,
індустріально-педагогічний університети, Національна академія
природоохоронного й курортного будівництва. У Сімферополі розташовані
дослідні інститути, чотири театри, музеї, бюро подорожей та
екскурсій.Севастополь — місто державного підпорядкування, значний
економічний і культурний центр, військово-морська база. Севастополь є
великим центром судно- та приладобудування, харчової та легкої
промисловості. Тут працює кілька судноремонтних і суднобудівних заводів, у
тому числі «Севастопольський морський завод».
У Сімферополі розташовані
приладобудівний інститут, театри, музеї, історико-археологічний заповідник,
туристичні заклади.Проблеми та перспективи розвитку району. Найгостріші
проблеми району пов’язані із сільськогосподарською діяльністю. В При
чорномор’ї спостерігається активізація процесів ерозії ґрунтів; прискорені
лінійне розмивання та площинне змивання. У результаті нераціонального
зрошування відбувається вторинне засолювання та підтоплення земель. Тому
необхідний цілий комплекс заходів для збереження багатих земельних
ресурсів, зокрема контурне землевпорядкування, створення полезахисних,
водоохоронних і протиерозійних лісосмуг, комплексна меліорація. У гірському
Криму постійною є небезпека проходження селів. Для їх запобігання необхідне
терасування гірських схилів. Негативним чинником є часті посухи, суховії,
пилові бурі.
Актуальна проблема забезпечення
водними ресурсами, вирішення якої в умовах посушливого клімату є важливим
фактором активізації сільськогосподарського виробництва.За останні
десятиріччя загострилася екологічна ситуація в акваторії Чорного й
Азовського морів. Це негативно впливає на здоров’я місцевих жителів,
зменшує кількість туристів, знижує продуктивність морів. Проблема може бути
розв’язана в результаті комплекс ного підходу на основі наукового
обґрунтування необхідних за ходів.
У зв’язку зі змінами у географії
та структурі зовнішньої торгівлі постають питання розвитку припортових
господарств та морського транспорту. Зокрема, необхідно вирішити проблеми
комплексного розвитку портів, підвищити збалансованість у використанні
морського, залізничного й автомобільного транспорту, якісно обновити
матеріально-технічну базу.
Метою розвитку
туристично-рекреаційної сфери є забезпечення комплексного розвитку курортів
та основних туристичних центрів, досягнення світового рівня якості
обслуговування, розширення асортименту рекреаційних і туристичних послуг,
створення конкурентоспроможної матеріально-технічної і кадрової бази.
|
