понеділок, 28 грудня 2015 р.

Походження рас. Додаткова інформація до уроку

Додаткова інформація
Походження рас
   Про існування рас люди знали ще до нашої ери. Тоді ж були початі і перші спроби, пояснити їхнє походження. Наприклад, у міфах древніх греків виникнення людей з чорною шкірою пояснювалося необережністю сина бога Геліоса Фаєтона, що на сонячній колісниці так наблизився до Землі, що обпік білих людей, що стояли на ній. Грецькі філософи в поясненнях причин виникнення рас велике значення додавали клімату.
Уявлення про походження рас існує в декількох гіпотезах. Відповідно до гіпотези поліцентризму, чи поліфілії, автором якої є Ф.Вайденрайх (1947), існувало чотири основних расоутворення — у Європі чи Передній Азії, в Африці південніше Сахари, у Східній Азії, у Південно-Східній Азії і на Великих Зондських островах. У Європі чи Передній Азії склалося расоутворення, де на основі європейських неандертальців виникли европеоїди. В Африці з африканських неандертальців утворилися негроїди, у Східній Азії синантропи дали початок монголоїдам, а в Південно-Східній Азії і на Великих Зондських островах розвиток пітекантропів і яванських неандертальців привело до формування австралоїдів. Отже, европеоїди, негроїди, монголоїди й австралоїди мають свої власні расоутворення. Головним у расогенезі були мутації і природний добір. Однак ця гіпотеза викликає заперечення. По-перше, в еволюції не відомі випадки, коли б ідентичні еволюційні результати відтворювалися кілька разів. Більш того, еволюційні зміни завжди нові. По-друге, наукових даних про те, що кожна раса володіє своїм власним расоутворенням, не існує.
У рамках гіпотези поліцентризму пізніше Г.Ф.Дебец (1950) і Н.Тома (1960) запропонували два варіанти походження рас. В першому варіанті, расоутворення европеоїдів і африканських негроїдів існувало у Передній Азії, тоді як вогнище расоутворення монголоїдів і австралоїдів було в Східній і Південно-Східній Азії. Европеоїди пересувалися в межах Європейського материка і прилягаючих до нього районів Передньої Азії.
В другому варіанті, европеоїди, африканські негроїди й австралоїди складають один стовбур расоутворення, тоді як азіатські монголоїди й американоїди — іншої.
B відповідності з гіпотезою моноцентризму, (Я.Я.Рогинський, 1949), що заснована на визнанні-спільності походження, соціально-психічного розвитку, а так само однакового рівня фізичного і розумового розвитку всіх рас, останні виникли від одного предка, на одній території, але вона вимірялася багатьма тисячами квадратних кілометрів. Передбачається, що формування рас відбулося на територіях, Східного Середземномор'я, Передньої і, можливо Південної Азії.

Європейська раса
Всі люди, що живуть зараз на Землі, належать до одного біологічного типу - Homo sapiens. Але люди різних країн відрізняються одне від одного за зовнішністю - будовою тіла, формою та кольором волосся і очей, кольором шкіри, формою носа. Ці відмінності переходять від батьків до дітей, тобто є, як кажуть, наслідковими. Саме ці наслідкові ознаки , що відрізняють різні групи одне від одного, й називають расовими, а самі такі групи - расами.
Майже в кожному народі зустрічаються представники різних рас, і кожна раса поширена серед інших народів. Та все ж у більшості країн переважають люди однієї раси.
Європеоїдна раса (англ. Caucasian race) — раса, поширена до епохи Великих географічних відкриттів в Європі, західній Азії і північній Африці, Індостані; пізніше — на всіх населених континентах, особливо широко європеоїди розселилися в Північній Америці та Південної Америки, в Південній Африці, Австралії, Північної Азії і Далекому Сході. Європеїди мають світлу (рожеву або смаглу) шкіру, вузький ніс, що стирчить, м'яке, часто хвилясте волосся.
           Рис. 1 Приклад невеликої кількості облич людей, які відносяться до європеоїдної раси
   У європеоїдів колір шкіри, волосся та очей варіює від дуже світлих відтінків у північних груп до дуже темних у південних і східних, волосся прямі або хвилясті, м'які. Обличчя ортогнатне, в горизонтальній площині (при погляді зверху) помітно виступає вперед. Надбрівні дуги часто великі, низькі орбіти, незграбні, розріз очей завжди широкий, але очна щілина може бути невеликою, епікантуса немає. Ніс звичайно великий, різко виступає, ніздрі орієнтовані сагітальній, перенісся високе. Рот не широкий, товщина губ невелика або середня. Зростання бороди та вусів сильний, статура середня, кисть і стопа широкі. На краях ареалу європеоїдна раса утворює плавні переходи до уральської, південносибірської, монголоїдної, негроїдної, ефіопської та дравідійської рас. У чоловіків пишно ростуть борода та вуса.
Поширена помилка — вважати, що це тільки «білі люди». Насправді близько мільярда автохтонних європеоїдів мають чорні очі, волосся і смагляву шкіру (наприклад, населення Індостану, Північної Африки).
У чому ж криється першопричина настільки фатальної “неконкурентоздатності” древньої Європи, що призвело до повного витіснення палеоєвропейської культури після приходу нової – схоже, аж ніяк не першої, – хвилі азіатських кочівників? Тут ми дозволимо собі навести певні міркування медико-антропологічного характеру: фізична подоба людського населення Європи могла сформуватися внаслідок різного ступеня змішування популяцій двох людських рас: протонегроїдної та протомонголоїдної, які почали витісняти неандертальців (вони, за даними аналізу решток ДНК, справжніми людьми не були) із всього ареалу їхнього розселення – Европи і прильодовикової частини північної Азії – починаючи приблизно 35 тисяч років тому. У такому разі, Європейська раса виявляється разів у три молодшою за монголоїдну й у 5-8 разів – за негроїдну. Що ж змусило європейців так швидко “побіліти” і набути європеоїдних рис обличчя? Серед відомих можливих факторів природного добору важко знайти істотніший, аніж залежність обміну вітаміну D у людини від ультрафіолету. Дія цього фактора полягає в тому, що в умовах низького рівня сонячної радіації, характерного для Європи і Північної Азії, темношкірі діти набагато частіше страждали від рахіту. Світліші діти, а також ті з них, хто мав опукліші риси обличчя, ширший розріз очей з проникнішою для світла райдужною оболонкою, мали значно більше шансів вижити.
Велика європеоїдна раса підрозділяється на малі: Атланто-Балтійску, Середньоєвропейску, Індо-Середньоземноморську, Біломорсько-Балтійску, Балкано-Кавказьку.
Негроїдна раса
Термін «негроїдна раса» часто використовується для позначення всіх людей з чорним або шоколадним кольором шкіри. Деякі дослідники відносять негроїдної расу до екваторіальної (негро-австралоідной) раси. Ряд авторів називає представників негроїдної раси конгоідамі для того, щоб відрізнити від представників інших темнопігментірованний африканських рас: капоідов, пігмеїв і ефіопів. Антирасиста Елізабет Мартінес запропонувала перенести термін конгоід на всіх представників негроїдної раси, наслідуючи приклад іменування інших рас за географічним розташуванням. Проте це слово досить швидко стало образливим, незважаючи на те, що мета була протилежною.
Негроїди (люди "чорної" раси) мають темну, по більшості шоколадно-коричневу шкіру, курчаве чорне волосся, карі очі, широкий ніс та товсті губи, майже нерозвинуту бороду. Найбільше їх живе в Африці. Багато негроїдів проживають в Америці, зокрема у США, на острові Гаїті і Бразилії - це, в основному, нащадки тих негрів, яких свого часу насильно вивезли з Африки як рабів.
За багатьма ознаками до негроїдів близькі австралоїди. В них також темна окраса шкіри, широкий ніс, стовщені губи, але, на відміну від негроїдів, ще й сильно розвинута борода. Деякі вчені об'єднують негроїдів та австралоїдів у одну екваторіальну, або негроавстралоїдну расу.
Австралоїди - загальна назва стародавнього темношкірого населення Індії, Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії.
          Найбільш типові представники австралоїдів - корінні мешканці Австралії - австралійці; близькі до них також і деякі народи Океанії та Південної Азії. Велика негроїдна раса ділиться на малі: Австралійску, Веддоїдну, Меланезійску, Негрську, Негрілльську, Бушменську.
Частина австралоїдів в молодому і старечому віках, які проживають у західній частині Австралії, півдні Індії та на тихоокеанських островах - натуральні блондини. Це не результат метисації, а закріпилася в якийсь період ізоляції мутація, подібна до тієї, яка закріпилася у північних європейців.
Типи австралоїдів: аборигени Австралії, папуаси Нової Гвінеї, негритоси Південно-Східної Азії.
Характерні ознаки представників негроїдної раси: подовжені кінцівки (особливо руки), темна шкіра (особливо багата таким пігментом, як меланін), кучеряве волосся, широкий плоский ніс, товсті губи, прогнатизм. Поширена в Африці, на південь від Сахари. Основний регіон розселення - область історичного формування раси: Африка, на південь від Сахари. Також до негроїдної населенню на початок XXI століття належить значна частина населення Бразилії, Вест-Індії, США і Франції.
У Росії до XX століття представників негроїдної раси практично не було, проте, за оцінками фонду «Метис», за роки допомоги Радянського Союзу країнам, що розвиваються в СРСР залишилися близько 70 тисяч чорношкірих. За оцінками Інституту Африки РАН, від змішаних шлюбів з неграми в СРСР і Росії за останні кілька десятиліть XX століття народилося близько 40 тисяч дітей.
Від представників негроїдної раси відрізняються, як правило, сильним розвитком третинного волосяного покриву, хвилястим волоссям (крім перехідних типів), сильно розвиненими надбрівними дугами. Близьке подібність австралійських аборигенів і ведди давно було відзначено антропологами і відображено у виділенні окремої австрало-веддоідной раси.
Монголоїдна раса
Монголо́їдна раса (азіатсько-американська раса) — одна з великих рас людства. Охоплює корінне населення Північної, Центральної, Східної, Південно-Східної Азії, Північної та Південної Америки. Відповідно представники монголоїдної раси називаються монголоїдами.
Представники монголоїдної ("жовтої") раси звичайно мають жовтувату шкіру (іноді світлу, матову, іноді більш темну), туге (жорстке), пряме чорне волосся, плескате обличчя з вилицями, що стирчать, ніс з низьким переніссям. Особливо характерним є вузький розріз очної щілини, що утворюється особливою складкою в кутку ока, біля слізного пагорка. Борода та вуса в них ростуть скудно. Люди "жовтої" раси переважають в країнах Центральної та Східної Азії. Велика раса монголоїда підрозділяється на малі: Північноазіатську, Арктичну, Дальньосхідну, Південноазіатську, Американську.
Подушки жиру, щільна шкіра, потужні вилиці, особлива складка повік і густе жорстке волосся допомагають винести контрасти середовища - жару, що приходить за холоднечею, вітер і пил, сліпуче сяйво снігів і пісків. Чим північніше монголоїди, тим більше "рекордів": у ескімосів обличчя має найбільшу площу у світі, у бурять - ширину, у евенків - уплощенность, у нивхов - вилиці. Зустрічаються найчорніше волосся і найсвітліша шкіра. На шляху з Індокитаю в Арктику ростуть розміри тіла і обличчя, а висота зведення черепа зменшується (тобто зовнішність робиться усе менш інфантильною).
Монголоїди - молода раса, формування її особливостей сталося близько 10 тисяч років назад на південному сході від Байкалу, де сьогодні тягнуться степи і пустелі. А за бар'єром Великого Хингана знаходився східно--китайський "коридор" - там люди жили і кочували споконвіку (ще навіть не будучи сапиенсами), звідти починалася довга дорога на північ і за океан.
Америка заселялася декількома міграційними хвилями: деякі (у тому числі найдревніша) поширювалися по тихоокеанському узбережжю, по острівних дугах, інші (пізніші) йшли з вогнища монголоїда величезним крюком через Сибір, Чукотку і Берингию. У Сибіру, ймовірно, "захопили" трохи місцевих "протоєвропоїдних" генів - цей слід виявляє антропогенетика. Багато суперечок, чи заселялася Америка з Океанії. Можливо, і були окремі прориви через Океанію і навіть Антарктиду (як вважав Поль Риве ще на початку ХХ століття), дуже вже "австралоидніми" здаються деякі риси древнього населення Південної Америки і дуже вже велика - тридцять тисяч кілометрів - дорога по сухому. Але для усієї раси америндів це "крапля в морі" в порівнянні з потоком через Берингію.
Зазвичай америндів включають до складу раси монголоїда. Проте це спірна традиція. Адже америнді мають не менший, ніж інші раси, різноманітністю і відособленістю. Але головне - коли Америка почала заселятися (тепер відомі знахідки людини старовиною 20 - 40 тисяч років), раси монголоїда ще не було. Так кого ж вважати гілкою?
Найменше нам знайомі австралоїди. Адже це цікава раса - найдревніша на Землі, якщо судити по тому, що вона існує майже в незмінному вигляді вже сотню тисяч років, до цього дня зберігши незвичайну архаїчну них навіть найменший серед хомо сапієнса об'єм мозку). Втім, за що і поплатилася: австралоиды, що колись населяли Індонезію, Індокитай, Індію, майже скрізь були витиснені молодшими і "сапиентными" расами. Австралоидные предки вгадуються також у індійських веддів, а також у тих південних монголоїдів, які мають широкий ніс, великі губи і хвилясте волосся.
Такі основні "згущування" в континуумі людства. Які причини їх утворення? Ті ж самі, що збільшують різноманітність будь-якого біологічного виду, - відбір, ізоляція, змішення, дрейф генів. Тут людина нічим не краща і не гірша за інших. Але все таки є присутнім щось ще, без чого не можна зрозуміти, чому ми різні.

Рис. 3 Представники монголоїдної раси

Яскраво вираженими представниками монголоїдної раси є монголи, перші постійні контакти європейців з якими датуються початком 2-го тисячоліття н.е. Класичними монголоїдами є також представники тюркських і монгольських народів Центральної Азії: буряти, алтайці і тувинці.
Вже у японців та південних китайців відчутним є домішка австралоїдної раси. Ще більшим вплив австралоїдів є у зовнішньому вигляді південно-азійської раси у мешканців Індокитаю, Індонезії та Філіппін. Більшість населення Середньої Азії або має помітну монголоїдну домішку (узбеки), або ж є мішаним монголоїдно-европеоїдним типом (казахи).
У деяких груп росіян, особливо Сибіру, тобто в зонах контактування з монголоїдами, простежуються окремі монголоїдні риси.
Комплекс типових ознак монголоїдної раси чітко виявлений вже в палеоантропологічних знахідках часів мезоліту. На території України представники народів монголоїдної раси відомі з часів Київської Русі (половці), монголо-татарської навали (татари).
Амеріканоідная раса - раса, поширена в Північній і Південній Америці. Американоїди характеризуються прямими чорними волоссям, смаглявою або навіть темною шкірою, часто «орлиним» (особливо атлантична раса) або прямим носом. Очі чорні, ширше, ніж у азіатських монголоїдів, але вже, ніж у європеоїдів.    Епікантус порівняно рідкісний у дорослих, хоча досить частий у дітей. Зростання американоїди різний.
Найбільш темна шкіра зустрічається в індіанців Арізони і Каліфорнії. Іноді виділяють палеоамеріканскій тип, представники якого живуть у деяких областях Амазонії і на Вогняної Землі - на самому півдні континенту. Їх характерними ознаками є доліхокефалія, хвилясті або навіть кучеряве волосся (наприклад, в племені бакаірі), низький зріст. У деяких групах посилений ріст бороди (наприклад, в племені сіріоно). Деякі антропологи припускають, що ці ознаки збереглися від найдавнішої хвилі заселення континенту з Меланезії.
Особливо серед південноамериканських індіанців виділяються групи Патагонії, в даний час практично зникли. Суттєвою особливістю цієї патагонської малої раси був дуже високий зріст. Також вони відрізнялися прямим носом, брахікефаліей, чотирикутним вилицюватим особою з широкою нижньою щелепою, темно-бурого шкірою.








Творчі завдання
3



5
6
1




2

4


7
к
и
т
а
й
ц
і























1.     Одна з основних страв у Китаї,яка виготовляється з будь – якої муки з додаванням яєць та спецій. (Локшина)
2.     Традиційна їжа китайців (Рис)
3.     Ушу,як вид військово – прикладного мистецтва. (Гімнастика)
4.     Традиційне житло китайців. (Фанза)
5.      Предмет з дерева, за допомогою якого китайці їдять. (Палички)
6.     Символ  Китаю білого кольору, зображений на прапорі. (Сонце)
7.     Переважаюче населення у Китаї (Сільське)




1 Континент, звідки в Америку привозили рабів. (Африка)
2. Характерна ознака  архітектури великих міст Америки. (Хмарочоси)
3.Намистини. якими прикрашали одяг корінні жителі. (Бісер)
4.Предмети пташиного походження, якими прикрашали головні убори індіанці. (Піря)
5. Столиця США. (Вашингтон)
6. Культура, вирощування якої перейняли європейці у індіанців. (Кукурудза)
7. Основна  релігія, яку сповідують американці.(Католицизм)
8. Легкі човни, якими індіанці користувалися влітку.(Каное)
9. Корінне населення Америки. (Індіанці)
10. Житло корінних жителів Америки. (Вігвам)




1


р





2


о




3

с



4






і


5


я



6


н

7


и





1.     Народна іграшка росіян.(Матрьошка)
2.     Російський традиційний сільський танець. (Топотуша)
3.     Столиця Росії.(Москва)
4.     Майстри по каменю. (Каменярі)
5.     Зимове взуття росіян. (Валянки)
6.     Національна страва з тонкого випеченого тіста. (Блини)
7.    Словянська азбука.(Кирилиця)

  _____________________________
1.     Іграшка, яка є кінцевим продуктом одного з національних промислів японців. (Лялька)
2.     Невелика чашка без ручки, з якої їдять рис. (Піала)
3.     Раса, до якої належать японці. (Монголоїдна)
4.     Мистецтво складати букети з квітів і гілок дерев. (Ікебана)
5.     Високі хвилі, утворені під час вулкану або землетрусу. (Цнамі)
 6. Традиційний одяг японців  (Кімоно)


1


б

2
р




3
а






4


з




5



и



6






л





7





ь


8    ц




9


і





1. Нащадки від змішаних шлюбів індіанців і  африканців (Самбо)
2. Що в перекладі з португальської означає назва затоки “Ла-Плата”, враховуючи, що там мореплавці вимінювали у корінного населення коштовний білий метал , який і дав назву затоці? (Срібна)
3. Овочева культура ( земляне яблуко) , яку привезли португальці в Європу з Бразилії , нині широко культивується. (Картопля)
4. Найбільша річка Південної Америки, басейн якої знаходиться на території Бразилії. (Амазонка)
5. Столиця Бразилії (Бразиліа)
6. Мова, якою розмовляють бразильці. (Португальська)
7. Загальна назва Південної Америки. (Латинська)
8. Продукт, який виготовлявся на плантаціях , і був одним   з головних джерел збагачення.(Цукор)
9. Овоч червоного кольору, який був завезений в Європу , і запозичений у португальців (Помідор)



1



у



к



3

р


4
а


5






ї



6



н














8

і




1.Як величають річку Дніпро в Україні? (Славутич)
2.Столиця України. (Київ)
3.Найбільше море на півдні України. (Чорне)
4.Традиційне житло українців. (Хата)
5.До якої раси належать українці? (Європеоїдна)
6.Один з видів народного промислу. (Писанкарство)
7.Буряк, з якого на Україні виготовляють цукор. (Цукровий)
8.Найбільша ріка України. (Дніпро)







 7

5


6

2
3



11











8
9

1х
і
н
4д
у
с
т
а
н
10ц
і




































1. Місця  для поклоніння святим. (Храми)
2. Інша синонімічна назва хіндустанців. (Індійці)
3. Національна тварина Індії. (Слон)
4. Столиця Індії. (Делі)
5. Одне з найбільших міст Індії (Калькута)
6. Архітектурні пам’ятки, пов’язані з божествами індійців, в яких проживають монахи. (Монастирі)
7.  Вид народного мистецтва, який використовує слонову кістку. (Різбярство)
8.  Релігійне місце поховання святого. (Мавзолей)
9.  Релігія, яку сповідує більшість індійців. (Індуїзм)
10. Попередня назва острова Шрі – Ланки. (Цейлон)

11. Національне жіноче вбрання (Сарі)

пʼятниця, 13 листопада 2015 р.

Олімпіадні завдання з географії 10 клас

Олімпіадні завдання з географії
10 клас
  Оберіть одну або декілька правильни відповідей
1.     Одним з головних завдань соціально-економічної географії є:
А. Вивчення закономірностей географічної оболонки
Б.  Пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства
В. Дослідження Всесвіту
Г. Комплексне дослідження природи окремих регіонів і природних процесів.
     2.  Утворення таких великих держав як Візантія, Київська Русь, Англійське королівство відбулося в:
А. Стародавній період
Б. Середньовічний період
В. Новий період
Г. Новітній період
     3.  Які з перелічених країн належать до «великої сімки»?
А. Росія                                 Д.Австралія
Б.  США                                Е.Італія
В.  Німеччина                       Є. Іспанія
Г.  Україна                            Ж.Японія
     4.   Причиною «демографічного вибуху» у ХХ столітті вважають:
А. стрімке зниження рівня смертності у країнах, що розвиваються;
Б.  зростання у світі кількості міст;
В.  високий рівень розвитку промисловості у високорозвинених країнах;
    5.  Оберіть з переліку релігій ті, що є світовими:
А. індуїзм;                                       Д.мусульманство;
Б. іудаїзм;                                        Е. синтоїзм;
В. християнство;                            Є. буддизм;
Г. конфуціанство;
6. Співвідношення між відомими запасами природних ресурсів та розмірами їх використання має назву:
А. природокористування;
Б.  ресурсозабезпеченість;
В.  природно-ресурсний потенціал;
7. Оберіть з переліку природних ресурсів ті, що належать до вичерпних відновних:
А.мінеральні;                                                      Г. земельні;
Б. лісові;                                                              Д.рибні;
В. кормові;                                                          В.водні;
8. До яких тектонічних структур приурочені найбільші родовища залізних руд:
А.поясів складчастості;
Б. осадових чохлів платформ;
В. щитів платформ;
Г. передгірських крайових прогинів;
9. Оберіть галузі промисловості, що найдинамічніше розвиваються на сучасному етапі та становлять «авангардну трійку»:
А. чорна металургія;                          Д.хімічна промисловість;
Б.  кольорова металургія;                  Е.лісова промисловість;
В.  електроенергетика;                      Є. машинобудування;
Г.  текстильна промисловість;          Ж. гірничодобувна промисловість;
10. Які сільськогосподарські країни називають «трьома хлібами» людства:
А.картопля;                                       Д. жито;
Б. рис;                                                Е. пшениця;
В. цукрова тростина;                       Є. просо;
Г. соя;                                                Ж.кукурудза;
12. Оберіть найбільші джерела забруднення навколишнього середовища:
А. сільське господарство;               Д. хімічна промисловість;
Б.  машинобудування;                     Е. текстильна промисловість;      
В.  автотранспорт;                           Є.теплові електростанції;
Г.  металургія;                                  Ж.альтернативна енергетика;

Завдання на знання термінології.
13. Спільнота урядів кількох держав, спрямована на вирішення певних спільних питань чи організації проектів називається - …
14. Дайте визначення терміну «екологічна проблема».
15. Тип відтворення населення, який  характерний для більшості країн Азії, Африки, Південної Америки, що розвиваються, з дуже високим рівнем народжуваності та відносно низьким –смертності – це…
16.
Розвяжіть задачу
17. Кут падіння сонячних променів у полудень 22 червня буде однаковим у точках, що розташовані на паралелях:
·         0* і 47* пд..ш.
·         0* і 47* пн..ш.
·         10* пн..ш. і 10* пд..ш.
·         23,5* пн..ш. і 23,5* пд..ш.
Розв’язання
22 червня сонце знаходиться в зеніті над північним тропіком 23°27’’пн.ш. Точки з однаковою висотою сонця повинні знаходитися по «обидва боки» від тропіка, на північ і на південь від 23°27’’ пн..ш. Цим умовам відповідає другий варіант – 0° і 47°пн.ш.
Відповідь: 0° і 47°пн.ш.

18. Знайдіть відносну висоту між найвищою та найнижчою точкою Земної кулі.
          Розвязання
Найвища точка Землі – гора Джомолунгма (8848 м), а найнижча – Маріанський жолоб (11022 м). Тому відносна висота буде становити 19870 м.
8848 м – (-11022 м) = 19870м

 


19. Витік річки Рось знаходиться в балці Дубина між селами Левківка і Ординці погребищенського району Вінницької області на висоті 270 м над рівнем моря. Гирло – поблизу села – Хрещатик Черкаського району Черкаської області на висоті 70 м над рівнем моря. Визначте падіння і похил річки Рось, якщо її довжина складає 346 км.
                   Розвязок.
Падіння : 270м – 70 м=200м
Похил: 200 м : 346 км= 0.58 м/км
Робота з контурною картою
1.     Які географічні обєкти зображені на контурній карті?
-         Саргасове море
-         Маріанський жолоб
-         Середньосибірське плоскогіря
-         о.Шрі-Ланка
-         Канадський арктичний архіпелаг
-         Мальвінські о-ви
2.     Позначте на контурній карті світу наступні геграфічні обєкти :
-         Тихоокеанське вогняне кільце
-         Пустелю Наміб
-         Річку Міссісіпі
-         Гольфстрім
-         Антарктиду
-         Берінгову протоку



пʼятниця, 30 жовтня 2015 р.

Моніторинг якості освіти у ЗНЗ

Якщо не міряти результати,
то не можна відрізнити успіху від поразки.
Девід Осборн.

В умовах нинішньої геополітичної конкуренції виграє той, хто у внутрішній політиці буде дотримуватися вищого пріоритету розвитку науки, хто в центр державної стратегії ставить освіту та її якість. В широкому розумінні якість освіти є основою якості життя як окремої людини, так і всього суспільства.
Вимірювання якості освіти активізувалося на зламі 20 століття, коли виникло питання:  «Якою має бути освіта в 21 сторіччі?».у відповід на нього ЮНЕСКО створила в 1993 році Міжнародну комісію освіти для 21 століття. Результатом кількарічної роботи комісії став звіт «Освіта : прихований скарб» 1996 року. В ньому освіті у 21 столітті відводилась вирішальна роль як відповідь на виклики світу, який швидко змінюється – глобалізацію цивілізаційні зміни і загрози, трансормацію суспільства. Були сформовані фундаментальні цілі освіти 21 сторіччя.
·                   Вчитися, щоб знати
·                   Вчитися, щоб творити
·                   Вчитися жити разом
·                   Вчитися, щоб бути

Школі відводиться одна з основниз ролей, бо вона повинна  навчити вчитися.
Риси школи, які свідчать про якість її роботи:
1.                Залучення усіх до реалізації ясних і повсюдно прийнятих норм і цілей.
2.                Спільне планування, колегіальна праця у впровадженні змін, їх оцінка.
3.                Позитивне лідерство
4.                Стабільність кадрів
5.                Стратегія постійного вдосконалення кадрів
6.                Навчальний план і програми, які забзпечують всім учням здобуття необхідних знань і вмінь.
7.                Високий рівень залучення і допомоги батьків.
8.                Прагнення до творення шкільних традицій і цінностей.
9.                Максимальне використання час навчання.
10.           Активна і конкретна підтримка владних структур.


Чотири кроки на шляху вимірювання якості
·                   Початок, або крок перший – встановлення показників якості роботи школи.
·                   Другий крок – це добір або приготування знарядь вимірювання якосі.
·                   Третій крок – спосіб збирання даних і аналіз результатів.
·                   Четвертий крок – творення планів розвитку школи.
Вивчаючи документи, які продукують ці інституції, можна окреслити перелік проблем, з яких виникають постуати змін в освіті. Названо десять проблем, що окреслюють основні тнденції  у формуванні освітньої політики у розвинених  країнах
1.                Довготермінове плануування розвитку освіти
2.                Школа повинна готувати до самонавчання
3.                Розвиток громадянського виховання та прав людини
4.                Компетенстність у користуванні компьютером та іншими сучасними ІКТ.
5.                Посилене вивчення іноземних мов.
6.                Багатокультурність
7.                Задоволення освітніх потреб національних і етнічних меншин
8.                Вирівнювання освітніх шансів.
9.                Залучення споживачів освіти до планування і впровадження освітніх змін.
10.           Наближення підготовки вчитея до практики.
Проблеми якості освіти в Україні.
Сьогодні освітня політика України  спрямована на світовий ринок та формується з урахуванням інтеграційних процесів і наближення освітньої системи до європейських освітніх систем. В країнах Євросоюзу спростерігається три тенденції, які потребують загальної уваги:
1.                Демографічні зміни – зменшення учнів та вихід на пенсію викладачів.
2.                Професійна складова  шкільної освіти – компетенції.
3.                Тенденція до автономії шкіл.
В Україні проблеми перекликаються з Євросоюзом , але є і свої
Проблема 1. Урядування. Керування, а також відкритість та підзвітність освіти всіма зацікавленими сторонами.
Рекомендована стратегія : реструктуризувати урядування, керування  і запровадити механізми підзвітності.
Проблема 2. Ефективність використання ресурсів.
Рекомендована стратегія : розробити схеми, які дають змогу використовувати ресурси освіти ефективніше.
Проблема 3. Фінансування освітньої діяльності.
Рекомендована стратегія : домогтися, щоб процес фінансування освітніх установ забезпечував стабільність освітнього процесу, гарантувати якість і справедливість в отриманні освіти.
Проблема 4. Справедливість стосовно можливостей отримати освіту.
Рекомендована стратегія : долати бідність в Україні, забезпечуючи справедливий доступ до освіти.
Проблема 5. Вирівнювання якісних параметрів освіти відповідно основоположних засад нового суспільства та ринкової економіки.
Рекомендована стратегія :  пристосувати систему освітніх послуг  України до потреб ринкової економіки і принципів вікритого суспільства.




Використана література: Навчально-методичний посібник «Державне управління якістю освіти засобами моніторингу». Автори-укладачі: Швидун В.М., Швидун Л.Т.,Дніпропетровськ, 2011р