Виховний захід «Екологічні проблеми людства»

Мета: привернути увагу учнів до екологічних проблем людства; роз­вивати екологічне мислення; з’ясувати як впливає погана екологія на здоров’я людини; знайти шляхи подолання проблеми;
ви­ховувати бережливе ставлення до природи.
Вступне слово вчителя:
Добрий день, дорогі друзі. Я вітаю всіх, хто зібрався в цьому залі. Наш захід при­свячений одній з найбільш акту­альних тем сього-дення – забруд­ненню планети Земля. Сьогоднішнє населення Землі – суспільство суперспоживачів. Підраховано: на кожного з нас протягом року витрачається 20 т сировини, щоправда, більша його частина – 97% – іде... у сміття.
Сміття поступово перетво­рюється на монстра цивілізації. При теперішньому становищі еко­номіки і культури побуту люди ще довго приречені жити серед цих рукотворних монументів своєї безтурботності. Згідно з прогнозами науковців населення Землі може подвоїтись протягом наступних 50 років. Майже 12 млрд. людей повинні навчитись жити на земній кулі, довжина екватора всього 40 000 км, і не просто жити, а як добрі господарі дбати про землю – свій власний дім, оберігати її. «Усі ми пасажири одного корабля, що називається земля» - сказав Антуан де Сент-Екзюпері. Тому священний обов’язок усіх полягає у постійній турботі про благо нашого спільного дому, а отже, й про себе.
Дехто вважає, що нічого не трапиться, якщо я кину папірець, недопалок, викину пляшку з-під напою, залишу в лісі недоїдки, а насправді ми бачимо навколо жахливі сміттєзвалища
Дехто вважає, що нічого не трапиться, якщо я кину папірець, недопалок, викину пляшку з-під напою, залишу в лісі недоїдки, а насправді ми бачимо навколо жахливі сміттєзвалища, котловани після видобутку корисних копалин, забруднені річки, моря та озера від шкідливих речовин, які скидають у воду, мертвих тварин та птахів, які не можуть жити через нафтову плівку. По тому, як людство ставиться до екології – можна судити наскільки суспільство цивілізоване. Отож. Сьогодні ми з вами розглянемо, наскільки катастрофічна екологічна ситуація у світі, і знайдемо шляхи її вирішення. Спробуємо, принаймні…
Клас поділений на декілька груп, які сидять кожен за своїм круглим столом. На кожному столі – візитки: «Грунтознавці», «Океанознавці», «Біологи», «Екологи».
«Грунтознавці»
Інформативне повідомлення:
Верхній шар земної кори утворює грунт на планеті Земля. З одного боку грунт формується в результаті хімічних та механічних процесів. З іншого боку – грунт це результат біологічної діяльності живих організмів, які населяють планету. Частина органічних речовин грунту утворена в результаті розкладу органічних решток. І це головний фактор, який показує родючість грунтів. Давайте розглянемо таблицю, яка показує використання грунту у світі ( в процентах)




Материк


Поля


Пасовища


Ліси


Інше



Африка


6


26


24


44



Центральна і Північна Америка


13


16


32


39



Південна Америка


7


26


54


13



Центральна і Північна Азія


10


21


32


37



Південна Азія


24


21


13


42



Південно-Східна Азія


17


5


57


21



Австралія


6


55


18


21



Європа


30


18


32


20

Як бачимо – найбільше використовуються пасовища та ліси.
А які ж проблеми характерні для грунтів? Перш за все це – ерозія. Це процес руйнації поверхні планети метеорологічними факторами - вітер, вода та лід. Через ерозію старі гори мають більш пологі вершини. Ерозія знищує грунт, або зменшує його товщину.
Рішення проблеми: ерозії грунтів перешкоджає захисний шар рослинності (найперше - лісів).
Людська діяльність також посилює ерозію, безпосередньо знищуючи грунт за рахунок урбанізації, а захисний шар за рахунок вирубування лісів. Або ж надмірно експлуатуючи землю – сільськогосподарська або тваринницька суперексплуатація.
Наступна таблиця показує, що внаслідок ерозії на планеті почастішали випадки утворення пустель.




Частина світу


Місцевість


Причини



Африка


1. Північно-східний регіон


2. Сахель


3. Ботсвана


1.Ерозія


2.випас скота. с/г діяльність


3.випас скота



Америка


1. Центр США


2. Цент Мексики


3. Північний схід Бразилії


1.С/г та скотарство


2.Ерозія, засуха


3.Урбанізація



Азія


1. Середній Схід


2. Центральна Азія


3. Монголія


4. Долина Янзци (Китай)


5. Південний схід Азії


1.Ерозія


2.Скотарство, поливне землеробство


3.Скотарство


4.С\г, урбанізація


5.Вирубка лісів, ерозія



Австралія


1. Південний схід


1.С\г, скотарство



Європа


1. Південний схід Іберійського п-ова


1.Урбанізація, с/г
Рішення проблеми:
1. Щоб уникнути ерозії та опустинювання необхідно обробляти грунт так, щоб звести до мінімуму шкоду, та сприяти оновленню грунтів
2. У сільському господарстві практикувати сівозміну. Це дозволяє зберігати родючість завдяки вирощуванню різних культур в різні роки.
3. Лісонасадження дозволять зменшити дію ерозії.
4. Контроль за випасом тварин дозволить зберегти рослинний покрив незахищених зон, таких як савани та прерії.
Прийом «Вустами дитини»
Діти ознайомлять­ся з найбільш поширеними типа­ми відходів, можливістю їх вто­ринного використання. Вчитель читає дитячі вислови про відходи (на кожний вид підготовлено 5 фраз). Учні та глядачі повинні якомо­га швидше здогадатися, що маєть­ся на увазі
Дитячі вислови
1. Його виробляє звичайна ко­рова.
2. У невеликих кількостях він дуже корисний.
3. Коли його дуже багато, це стає справжньою бідою.
4. Потрапляючи у воду, він руйнується; риба та інші організ­ми, що там живуть, починають задихатися.
5. Його необхідно компостувати.
(Гній.)
* * *
1. Я маю дуже багато іграшок, виготовлених з неї.
2. Вона буває різнокольоровою і її дуже легко зламати.
3. Предмети, виготовлені з неї, легкі.
4. Якщо її підпалити, то з'я­виться багато чорного диму, який має неприємний запах.
5. Її не можна викидати, тому що вона сама по собі не розкла­дається.
(Пластмаса.)
* * *
1. Його винайшли китайці.
2. У нас його виготовляють з дерева.
3. Він легко горить.
4. З нього виходить дуже бага­то сміття.
5. На ньому звичайно малю­ють чи пишуть.
(Папір.)
* * *
1. Його виробляють з піску.
2. Найчастіше воно прозоре.
3. Коли падає, розбивається.
4. Якщо його нагріти, воно тяг­неться, як тісто.
5. Якщо його кинути у лісі, воно може викликати пожежу.
( Скло.)
* * *
1. Це те, чого багато в місті, але мало в селі.
2. Особливо, де велика кіль­кість заводів та фабрик.
3. Від цього люди хворіють, нервуються, голосно кричать і цього буває ще більше.
4. Його роблять різні прибори та машини.
5. Спричиняє забруднення по­вітря та навколишнього середови­ща, а в деяких випадках — має наркотичну дію.
(Шум.)
* * *
1. Їх майже не видно.
2. Їх найбільше, де працюють фабрики та заводи.
3. Від них у людини буває аст­ма, бронхіт та рак.
4. Їх можуть збирати на своє листя зелені рослини.
5. У місцях, де їх дуже багато, не росте лишайник.
(Газові відходи.)
* * *
1. Виникає, коли щось стає старим або ламається.
2. Його можна побачити і в місті, і в селі, і навіть біля шляхів.
3. Це можна здати та отрима­ти гроші.
4. З нього можуть зробити щось нове.
5. Інколи буває кольоровим, за нього теж можна отримати гроші.
(Металолом.)
* * *
1. Завжди чорного кольору.
2. її багато в містах, особливо де є заводи та фабрики.
3. Це дуже шкідливо.
4. У людини спричиняє хворо­би, а одяг стає брудним.
5. Її багато після спалювання чогось.
( Сажа.)
5.
* * *
1. Це те, без чого ми вже не зможемо прожити.
2. Цим ми користуємося кож­ного дня.
3. Коли це потрапляє у воду, утворюється багато піни.
4. Вбиває рибу у воді, а росли­ни на землі.
5. За допомогою цього все стає чистіше.
(Синтетичні мийні засоби.)
6.
* * *
1. Найчастіше забруднює воду.
2. На поверхні води утворює темну пляму.
3. У річці його стає багато, коли в ній миють машини.
4. Воно заважає дихати рибам.
5. Його треба видалити з по­верхні води.
(Машинне мастило.)
«Океанознавці»
Інформативне повідомлення:
Всі ми добре засвоїли на уроках, що океан – це не зливна яма, куди можна безпечно зливати всі відходи нашої цивілізації. Ні! Те ж саме можна сказати і про океанічні ресурси. Вони можуть вичерпатися. Але ж є і невичерпні ресурси океану – це енергія припливів, і відновлювані – це вилов риби.
Традиційне рибальство на протязі багатьох століть не приносило шкоди популяції морських тварин. З початку ХХ ст. з’явилися величезні судна-холодильники, де відразу виловлена риба обробляється. Через масовий вилов риби косяки не встигають відновитися, тому багато з них перестають існувати. Така проблема називається надлишковим виловом риби.
Рішення проблеми:
Зменшити безпідставний і надлишковий вилов риби. Виловлювати лише для задоволення потреби.
Давайте розглянемо за таблицею експлуатацію живих ресурсів моря.




Тип


Приклад



Рослини


Їстівні водорості та водорості промислового використання



Ссавці


Кити та тюлені



Глибинні риби


Камбала, білий палтус, скат, тріска



Поверхневі риби


Тунець, сардини, хамса,оселедець, скумбрія



Ракоподібні


Лангусти, креветки, краби



Молюски


Їстівна ракушка, устриці, альмеха



Головоногі


Восьминіг, кальмар, каракатиці
Дуже шкідливими є плавучі сітки. Це величезні сітки, довжиною в декілька кілометрів, які плавають в океані і виловлюють не лише їстівні риби. А й всі види морських тварин. В цих сітках заплутуються та гинуть морські черепахи, дельфіни і, навіть, морські птахи.
Рішення проблеми:
1. Використовувати сітки з такими розмірами щілин, щоб морські тварини могли пропливати крізь них
2. Виловлювати рибу в місцях, де немає черепах, дельфінів
3. Світовим організаціям контролювати вилов риби у Світовому океані без шкоди для популяцій
«Запитання до аукціону»
1. Що є головною причиною парникового ефекту?
(Спалювання пального, вугілля та бензину; накопичення в атмо­сфері вуглекислого газу.)
2. Як називають ліси нашої пла­нети? (Легенями Землі.)
3. Які речовини є руйнівника­ми озонового шару? (Фторхлорвуглеводи.)
4. Назвіть сучасні екологічні проблеми. (Озонові діри, парнико­вий ефект, засміченість, кислотні дощі, забрудненість води та атмо­сфери тощо.)
5. Який газ є екологічно чистим паливом майбутнього? (Водень.)
6. Як називається штучна тра­в'яна покрівля? (Газоном.)
7. Сукупність організмів, що населяють дно водойм. (Бентос.)
8. Сукупність тварин, що істо­рично склалася і населяє певну те­риторію. (Фауна.)
9. Територія, у межах якої тим­часово перебувають під охороною певні види тварин і рослин. (За­казник.)
«Біологи»
Інформативне повідомлення:
За мільйони років на планеті Земля, які пройшли з моменту зародження життя, в процесі еволюції виникло безліч живих істот, які мають назву біологічних різновидів. Біологічні різновиди це основа, яка створює умови для існування життя на планеті. Через діяльність людини вимерли багато біологічних видів – і це величезна втрата для планети Земля. Тому ми говоримо про важливість генетичних ресурсів. Гени – це носії життя, які виявляють здатність організмів пристосовуватися. Якщо зникнуть види рослин, або тварин – зникне і ця здатність. Не буде генів, які відповідатимуть за адаптацію до видозмінених умов середовища – зникне життя взагалі. У цьому важливість збереження генетичних ресурсів планети.
Слідуюча таблиця продемонструє нам всі відомі види живих істот на планеті Земля:




Рослини


1. Нижчі


2. Вищі (судинні)


100 000


250 000



Тварини


1. Безхребетні


2. Хребетні


1 350 000


50 000

Сьогодні відомо про 1.7-1.9 млн видів, але за розрахунками вчених існує ще від 5 до 30 млн невідомих науці видів, серед яких є і ссавці. Кожен рік відкривають біля 20 нових видів рептилій.
В процесі еволюції нерідко трапляється таке, що види не можуть пристосуватись до змін оточуючого середовища, або програють у конкурентній боротьбі за існування іншим видам. При таких умовах більш древній вид вимирає. Це звичайний процес, який повторювався тисячі раз на протязі історії життя.
Давайте прослідкуємо, як вимирає фауна в озері після випадіння кислотного дощу.




Стан озера


рН


Наслідки



Здорове


7


Велике різноманіття життя



Злегка пошкоджене


6


Зникають раки і деякі риби



Дуже пошкоджене


5


Зникають майже всі риби



Катастрофічне


4.5


Виживають деякі вугрі



Кінечний стан


4


Зберігаються одиночні види бактерій

Людина – це єдина жива істота, яка впливає на процес еволюції, відбираючи одні види за рахунок інших. Точних механізмів еволюції сьогодні не знає ніхто. Тому діяльність людини ставить під загрозу її власне виживання. З вини людини зникли багато видів: одних вона просто вбивала, в інших – руйнувала середовище проживання. Після штучно визваного вимирання природа не встигає створити форму, яка замінить вимерлу. Тому у сітці, створені живими організмами виникає «діра». Якщо виникне багато таких «дір» - сітка знищиться…
Рішення проблеми:
1. В жодному разі не втручатися в еволюцію планети!
2. Зробити неможливе для того, щоб Червона Книга зменшувалася
3. Зберігати та розмножувати популяції зникаючих рослин та тварин
4. Бережно ставитися до природи
«Чорна скринька»
1. Її батьківщина – Африка, а точніше – Ефіопія. У Європу її завезли турки. Хоча зараз її асо­ціюють переважно з двома краї­нами Південної
Америки. За од­нією з легенд людство зобов'яза­не її використанню спостережли­вому пастуху, який помітив, що кози, споживши її, почували себе краще, були більш жваві і не втомлювалися. За іншою версією, честь відкриття належить настоятелю одного монастиря, який да­вав споживати її своїм «братам», щоб вони не засинали під час дов­гих нічних богослужінь. Про що йдеться?
Відповідь. Про каву, найпопулярніший тонізуючий напій люд­ства. Хоча вона походить з Аф­рики, набула широкої популяр­ності в країнах Сходу, проте за­раз її вирощують у Бразилії та Колумбії.
2. Багато хто вважає її най­кращою у своїй категорії не лише через виняткову красу та витон­ченість, а й за здатність захища­ти себе. Вона походить із Персії. Вже в епоху Парфянського цар­ства були відомі майже всі її ко­льорові різновиди. Вона зіграла видатну роль у середньовічній історії Англії. За кольором її різновидів було названо найтри­валішу в історії Британії грома­дянську війну за корону Англії, її, як правило, дарують коханій людині.
Відповідь. Йдеться про троян­ду, улюблену для багатьох на­родів декоративну рослину, яка має шипи. Відома в культурі з часів персидського царства, звідки і потрапила в Європу (че­рез Грецію і Рим). Війну в Англії за престол країни було названо війною червоної та білої троянд за кольором цих рослин на гер­бах Йорків та Ланкастерів. У ба­гатьох країнах червоні троян-
ди – символ кохання.
3. Цю рослину вперше знай­шли іспанські конкістадори в Перу. В XVI столітті при королів­ських дворах Європи вважалося особливим шармом прикрашати її скромними білими, рожевими чи фіолетовими квітами зачіски при­дворних дам. У Франції її поши­ренням займався дворянин, який, вирощуючи її, поставив на полі варту, якій було дано наказ не чіпати злодіїв. У Росію її привіз цар, проте довгий час люди відмов­лялися її вирощувати, вважаючи отруйною. Вони замість підземної частини вживали плоди. Особливо активно протистояло цьому духів­ництво, що називало її яблуком. Про що йдеться?
Відповідь. Про картоплю.
«Екологи»
Інформативне повідомлення:
Людський рід являється частиною видів тварин, що населяють Землю. Перші люди жили маленькими ізольованими групами. Високий рівень інтелекту дозволив нашому виду вижити в несприятливих умовах. Вікові чисельності людської популяції стали безперервними. Це призвело до того. Що люди захопили більшість середовищ для життя, і розселилися по всій планеті, здійснюючи все більший тиск на екосистеми планети. Люди майже не мають природніх ворогів – тому наш вид перетворився на стихійне лихо.
Давайте прослідкуємо, які ж наслідки перенаселення у світі:




Ресурс


Обране рішення


Вплив на природу



Простір


Урбанізація


Знищення середовищ існування, зменшення територій для фауни, вимирання видів, утворення відходів



Вода


Експлуатація підземних водоносних горизонтів, будівництво штучних водойм


Зникнення вологих земель, опустелювання , вимирання водної флори та фауни



Їжа


Культурний обробіток землі,скотарство


Знищення середовищ існування, зменшення територій для фауни,утворення відходів. Вирубка лісу, опустелювання, вимирання видів, забруднення



Транспорт


Автомобілі, літаки, судна


Забруднення повітря і води, акустичне забруднення, зменшення територій для фауни



Енергія


ТЕС, АЕС, ГЕС


Забруднення повітря і води. шкідливі відходи

Вирішення проблеми:
1. Організації ООН (Організація об’єднаних націй), ОДПСХ (організація в справах продовольства та сільського господарства), ВООЗ (всесвітня організація охорони здоров’я ) виробили стратегії для координації росту чисельності населення.
2. Чіткий контроль народжуваності
«Хто вони?»
1. Вони не брали участі у Другій світовій війні, проте втра­ти американської армії від їх діяльності становили, за різними оцінками, від 5 до 10 тисяч уби­тими (переважно це були військові моряки). Вважається, що японсь­ка армія втратила не менше. В американській інструкції для жертв корабельної катастрофи дається така їх характеристика: вони «тупі», неповороткі, по­вільні, їх легко можна відлякати ударами весла по воді. Загалом важко вигадати більш непридат­ну та шкідливу інструкцію. Хто вони?
Відповідь. Йдеться про акул (білих, блакитних, мако та ін.), котрі здатні вбивати людей, і в часи війни дуже багато військових моряків з підбитих кораблів гину­ло в їхніх пащах.
Вчитель: ось ми з вами і дізналися про головні екологічні проблеми людства. Звичайно, вони набагато ширші. Але давайте зараз визначимо ту екологічну проблему, яку створюємо безпосередньо ми з вами. Подумайте хвилинку. І скажіть – що ж це за проблема?
Відповідь: сміття.
Вчитель: так, дійсно. Це – сміття. Екологічна проблема - засміченості дуже актуальна на сьогодні. Людство перестало бути господарем у своєму домі. Викинути сміття стає звичним перетворюється на погану звичку. Страждає від цього й наша країна. За статистикою Україна посідає перше місце в Європі за кількістю відходів на душу населення… і є лідером по кількості онкохворих та хворих на алергію і серцево-судинні захворювання. Чи не бачите ви зв’язку між цими сумними лідерствами.
Стурбований таким сумним становищем і всесвіт. Наша блакитна, планета, як і її називали раніше, почала тьмяніти, покриватись брудом та сміттям
Стурбований таким сумним становищем і всесвіт. Наша блакитна, планета, як і її називали раніше, почала тьмяніти, покриватись брудом та сміттям. Що робити, щоб зменшити кількість сміття?
Рішення проблеми:
1. Впровадити обов`язкову систему роздільного збору й сортування сміття (Разом сміття, по одному цінна сировина)
2. Створення заводів по переробці сміття.
3. Створення сучасних очисних систем для стічних вод на підприємствах.
4. Використання нової техніки.
5. Створення екологічно-чистих технологій переробки та знешкодження.
6. Штраф за викидання сміття.
7. Друге життя непотрібних речей.
8. Організація суботників.
9. Креативні ємності для сміття.
10. Агітаційна робота.
Вчитель. Всі ті заходи, щодо зменшення кількості сміття,допомагають боротись з проблемою сміття, а значить і з проблемою збереження власного здоров`я. Прошу вас у групах створити агітаційні плакати «Чиста планета - здорова людина». (Учні створюють плакати. Демонструють їх залу)
Заключна частина.
1. Очікування «Чи справдились ваші очікування»
Якщо так, то додайте свою квіточку в цей віночок, що символізує безкінечність життя на землі, позитив, здатність творити прекрасне, здатність бути господарями не дати засмітити планету, своє життя , свої думки.
2. Прийом «Мікрофон». «Що я буду робити, щоб світ навколо став чистішим…»Передаємо з рук в руки глобус.
3. Прощання. Дерево –символ життя, а ми його гілочки.
То ж за допомогою цих стрічок прикрашаємо його і побажаємо нашій планеті, своїм товаришам міцного коріння, міцного стовбуру та розлогої крони..(Діти пов'язують стрічки на гілки)
3. Прощання. Дерево –символ життя, а ми його гілочки.
То ж за допомогою цих стрічок прикрашаємо його і побажаємо нашій планеті, своїм товаришам міцного коріння, міцного стовбуру та розлогої крони..(Діти пов'язують стрічки на гілки)
Вчитель:
В Україні під цілими горами сміття вмирає земля. На якій можна було б вирощувати хліб та сади, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а рідину, часту не придатну для пиття. Люди сьогодні стурбовані тим, що небезпечні речовини зі сміттєзвалища можуть потрапляти до грунтових вод, створюючи проблеми для майбутнього. Окрім звалищ офіційних, за які відповідають певні служби, існують так звані стихійні. Неодноразово ми бачимо їх за містом і навіть у самому місті, у дворах чи лісопаркових зонах. За них часто взагалі ніхто не відповідає, і мішанина з різноманітних видів сміття розкладається (чи не розкладається) просто неба, отруюючи повітря, воду й землю. Все це змушує нас змінити наше ставлення до відходів. Так далі тривати не може. Багато людей не знають, яка частина того, що вони використовують, стає відходами.Люди повинні розумно розпоряджатися тим, що приносять в свій дім. Розумне використання ресурсів має увійти у повсякденну звичку. Це досить складно, але такий спосіб життя змусить стати нашою метою, якщо ми хочемо створити суспільство стійкого розвитку. Щоб змінити свої звички, щодо сміття, можна діяти за таким планом.
План дій
1. Сортування сміття для подальшої переробки
2. Вторинне використання паперу
3. Компостування
4. Сумки для покупок
5. Ремонт
6. Нове життя старих речей
7. Допомога своїй громаді
Аудит №1 Сміття
1. Зважуй протягом тижня пакети зі сміттям, що викидає у сміттєві баки,смітники чи спалює твоя сім’я.
2. Підсумуй результати кожного зважування і поділи загальну суму на кількість членів своєї родини. Отриманий результат є показником «виробництва сміття за тиждень». Записуй у зошит отримані результати за таким зразком:
1-й день 2-й день 3-й день 4-й день 5-й день 6-й день 7-й день
____кг ____кг ____кг ____кг ____кг ____кг ____кг
Загальна вага відходів у родині за тиждень: ………………кг.
Вага відходів на кожного члена родини за тиждень: ………………кг.
3. Визнач, скільки різних відходів (пластик, папір,скло, метал,батарейки тощо) ти можеш відокремити для вторинної переробки у себе вдома, запиши їх у зошит
Запитання
1. Більшу частину сміття, що забруднює Землю, становить:
а) пластмаса; б) скло; в) метал.
2. Рекордсменами за кількістю побутових відходів є мешканці:
а) Москви;
б) Лондона;
в) Нью-Йорка.
3. Яка галузь промисловості у Франції вважається найактивні­шою і прибутковою:
а) виробництво пакувальних матеріалів;
б) переробка сміття;
в) виробництво автомобілів?
4. Перед початком утилізації відходів їх необхідно:
а) розсортувати;
б) зібрати в одному місці;
в) подрібнити.
5.Для того, щоб переробити пластмасу, її необхідно:
а) компостувати;
б) спалити при певних умовах;
в) переплавити.
6. Першочергове завдання під час вибору місця звалища:
а) захист поверхні землі і ґрун­тових вод;
б) огородження місця звалища;
в) укомплектування певною технікою.
7. Поява несанкціонованих звалищ тягне за собою:
а) забруднення ґрунту;
б) спотворення ландшафту;
в) зміну кліматичних умов (тем­пература, вологість).
8. Основою для розроблен­ня санітарних норм, а також рішення про відкриття або при­зупинення того чи іншого ви­робництва є:
а) гранично допустима кон­центрація речовин;
б) наявність важких металів;
в) державний стандарт якості.
9. Шкідливі викиди впли­вають:
а) тільки на місця, де з'явило­ся забруднення;
б) на близькі регіони;
в) навіть на території, що віддалені від місць, де виникло за­бруднення.
10. Найстрашніший «додаток» до води:
а) побутове сміття;
б) пестициди;
в) мінеральні добрива.
11. Яку країну називають «смітником Європи»:
а) Британію;
б) Росію;
в) Польщу?
12. Більше половини загальної кількості сміття в країнах Євро­пейського економічного співтова­риства припадає на:
а) важку промисловість;
б) легку промисловість;
в) сільське господарство.
13. Які з радіоактивних відходів цілеспрямовано розсіюють у нав­колишнє середовище:
а) гази;
б) рідини;
в) тверді речовини?
14. Найефективніший шлях боротьби із все більшою кількістю відходів, які потрапляють у навко­лишнє середовище:
а) їх захоронення;
б) розробка правових ме­ханізмів регулювання процесу;
в) рециркуляція (повторне вико­ристання).
15. Надходження в середовище шкідливих речовин, які призводять до порушення функціонування екологічних систем, називають:
а) забрудненням;
б) екологічною кризою;в) інтродукцією.16. Перше місце за сумарним обсягом викидів шкідливих речо­вин в атмосферу займає:а) теплоенергетика;б) нафто- і газопереробки;
в) автотранспорт.Вчитель: Земля – наш з вами дім. Тому, давайте будемо його берегти. Бережімо нашу Землю! Всю­ди, на кожному кроці, всі разом і кожний окремо! Адже завтрашній день Землі буде таким, яким ми його зробимо сьогодні.
Якщо не ми, то хто?